Міський оазис в центрі Полтави: чому варто відвідати ботанічний сад і який його феномен – знайомимо з природними перлинами міста в проєкті «Зелена Полтава»

У рамках проєкту «Зелена Полтава» журналісти 0532.ua продовжують знайомити читачів із природними перлинами міста. Однією з них є ботанічний сад, розташований у самому центрі Полтави. Це ідеальне місце для тих, хто шукає затишний куточок природи для відпочинку й натхнення. Незалежно від пори року, тут панує атмосфера спокою й гармонії — справжній міський оазис.

Історію ботанічного саду журналісти дослідили за допомогою матеріалів з книги Л.М. Булави «Колонія та прилеглі до неї території». Дивіться відеосюжет, а деталі історії читайте в нашому матеріалі. 

На території ботанічного саду Полтавського педагогічного університету зростає 136 видів дерев і чагарників. На альпійській гірці представлено 87 видів рослин, а в новій оранжереї площею 2 тисячі квадратних метрів зібрано близько 600 видів, форм і різновидів флори. Цей дендрарій займає площу 1,8 га. Тут проводять свої дослідження науковці та викладачі, а також ці рослини вивчають студенти природничого факультету. Колекція саду постійно поповнюється зразками флори з різних куточків світу.

Від смітника до навчальної лабораторії: як усе починалося

У документах ця територія офіційно значиться як «Навчальна лабораторія агробіологічної станції Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка». Її історія розпочалася з облаштування ботанічної ділянки після передачі Полтавському інституту народної освіти у 1927 році. Упорядкуванням місцевості зайнялися учасники природничого гуртка агробіологічного відділу під керівництвом професора ботаніки Миколи Федоровича Ніколаєва (1882–1941).

Микола Федорович Ніколаєв

Після ретельного очищення території від звалища відходів вже за два роки вдалося створити повноцінну ботанічну ділянку, що включала колекцію культурних рослин та деревні насадження. Вона була задумана Миколою Федоровичем як навчальна й дослідницька лабораторія.

Після вимушеного від’їзду М.Ф. Ніколаєва з Полтави у 1930 році його справу з великим ентузіазмом продовжив перший завідувач кафедри біології В.В. Абрамович. Разом з ним до 1932 року, а згодом самостійно до 1935 року, роботу з упорядкування території агробіологічної станції активно вів викладач і завідувач кафедри Ф.К. Курінний. Із 1935 року справу перейняв Т.У. Малахов.

З 1 вересня 1940 року до 1941 року обов’язки доцента з питань ботанічного саду виконував кандидат біологічних наук Сергій Олімпійович Іллічевський (1895–1961).

Територія ботанічного саду. Фото: Леонід Булава

Він очолював ботанічний сад і працював науковим співробітником навіть у роки німецької окупації. Разом із викладачами кафедри під керівництвом професора П.Є. Сосіна було закладено колекцію декоративних дерев і кущів, зокрема висаджено гледичію безколючкову, дуби та гіркокаштани.

Значний внесок у розвиток саду зробив асистент кафедри ботаніки Дмитро Сергійович Івашин (1912–1992). У 1944–1948 роках він створив на території агробіологічної станції колекцію найважливіших лікарських рослин, що налічувала близько 100 видів. Проте після горезвісної сесії ВАСГНІЛ у 1948 році було проведено реорганізацію біостанції, що призвело до знищення багатьох цінних колекцій, зокрема ділянки лікарських рослин.

Студенти початку 1950-х років. Фото: Леонід Булава

Відновлення та поповнення колекцій агробіостанції активізувалося з 1962 року, коли її завідувачем став Володимир Петрович Пічкур. Йому активно допомагали викладачі Ростислав Васильович Ганжа, Ольга Антонівна Стасілюнас і Дмитро Михайлович Щербина. Вони сприяли збагаченню колекцій екзотичними видами та займалися природоохоронною діяльністю. 

Якісно новим етапом у розвитку агробіостанції стали 1964-1994 роки, коли її очолила Аїда Кірівна Кива. Завдяки її наполегливості, та співробітникам кафедри ботаніки розпочалось створення колекцій дендрофлори та захищеного ґрунту. 

Аїда Кірівна Кива

Активне поповнення колекцій захищеного ґрунту, а також потреба в забезпеченні студентів свіжими овочами протягом року стали поштовхом до будівництва нової оранжереї. У 1987–1989 роках було зведено сучасну теплицю площею 200 м², у якій нині зростає близько 600 видів, форм і різновидів рослин.

У 1994 році директоркою агробіологічної станції призначено Антоніну Степанівну Дзюбаненко. Вона спрямувала зусилля на оновлення та розширення колекцій рослин відкритого ґрунту.

У 2011 році, на основі накопичених колекцій, було організовано навчальну лабораторію природничого факультету. Нині на базі агробіостанції нараховується близько 1000 видів і різновидів рослин, що дозволяє використовувати різні її відділи для проведення навчальних занять, польових практик, а також екскурсій для широкого загалу.

Екскурсія. Фото: Леонід Булава

На території ботанічного саду розміщено дендрарій, відділи квітково-декоративних, сільськогосподарських та лікарських рослин, музей українського квітникарства під відкритим небом, зелений клас, альпійську гірку та плодовий сад.

Чим живе ботанічний сад зараз і як туди потрапити?

Сьогодні це місце полюбляють полтавці не лише за його особливу атмосферу, а й за чудову локацію для фотосесій. Територію ботанічного саду часто обирають завдяки екзотичним квітам, які додають кожному кадру неповторного шарму. Цей простір має власну унікальність та ідеально підходить для побачень і романтичних зустрічей. Хочете приємно здивувати свою другу половинку? Обов’язково завітайте до полтавської оранжереї.

Ботанічний сад розташований за адресою вул. Ф. Моргуна, 16. Він працює в будні дні з 8.00 до 15.00. Вхід на територію безкоштовний, а в оранжерею — коштує 40 гривень з особи.

Нагадаємо, чому варто відвідати «Дендропарк» і яку історію приховують тутешні дерева.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.