"Міська влада штовхає нас на прямий конфлікт із рідними загиблих захисників": мешканці Затуриного б’ють на сполох через порушення санітарних норм кладовища

Вирубка лісів, забруднена вода та незаконне розширення кладовища — така реальність для мешканців села Затурине, що входить до Полтавської громади. Люди намагаються досягти справедливості та дотримання всіх санітарних норм, які, на їхню думку, порушуються вже понад 20 років. Чому місцевим мешканцям погрожують і що про цю ситуацію каже керівництво міста — з’ясовували журналісти видання 0532.

У селі Затурине, розташованому під Полтавою, триває боротьба місцевих мешканців із лісівниками та міською владою. Люди відстоюють збереження лісу, який є останнім бар’єром між житловими будинками та кладовищем. Водночас, за їхніми словами, кладовище продовжує розширюватися, незважаючи на порушення санітарних норм.

жителі села Затурине. Фото : 0532

Зараз відстань від місць поховань до житлових будинків становить від 75 до 100 метрів, за словами місцевих мешканців, тоді як санітарно-захисна зона має бути не меншою за 300 метрів.

Раніше ми писали, що 28 лютого, під час позачергової 67-ї сесії Полтавської міської ради, місцеві мешканці виступили проти розширення кладовища. Журналісти 0532 дізнавалися, яка ситуація наразі та чи отримали люди офіційний висновок щодо санітарно-захисної зони, який міська влада, зокрема Катерина Ямщикова, обіцяла надати 10 березня.

Історія кладовища в Затуриному

Історія цього кладовища почалася у 2003 році, коли міська рада вперше виділила 28 гектарів землі під поховання. До того ця ділянка використовувалася для вирощування дослідних зразків пшениці та інших зернових культур.

Мешканці пригадують, що на той час вони не належали до Полтавської громади, яка ухвалила рішення про створення кладовища. Оскільки село було частиною Полтавського району, місцеві жителі не мали комунікації з владою Полтави та не могли вплинути на ситуацію. Через це у 2004 році громада почала виходити на акції протесту, щоб привернути увагу до проблеми.

"Тоді нас запевнили, що кладовище не буде розширюватися, і всі поховання здійснюватимуться виключно в межах виділених 28 гектарів", — розповідає місцевий мешканець Олег Передерій.

Він додає, що перші поховання відбулися у 2004 році, хоча Державний акт на право постійного користування цією територією КП Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування отримало лише у 2008 році.

"Протягом усіх цих років кладовище використовувалося, проте так і не було розроблено проєкт санітарно-захисної зони, через що зараз порушуються санітарні відстані", — зазначає Передерій.

Олег Передерій. Фото: 0532

Та додає, що у первинних документах, які стосувалися відведення цієї земельної ділянки, зазначалося, що рівень ґрунтових вод тут залягає на глибині 1,4 метра. Згідно з санітарними нормами, така територія не підходить для розміщення кладовища.

Минуло понад 20 років з моменту перших поховань, і зараз кладовище значно розширилося. За словами місцевих жителів, цей процес відбувається безконтрольно.

На одному з дерев, яке відділяє кладовище від житлових будинків, зроблена мітка, що позначає межу території. Вона розташована всього за 74 метри від найближчої житлової забудови, хоча відповідно до державних санітарних норм і правил "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України" (ДСанПіН 2.2.2.028-99) ця відстань має бути не меншою за 300 метрів.

"У нашому випадку відстані до житлових будинків становлять 74, 85 та 155 метрів", — наголошує Передерій.

На його думку, зараз відбуваються спільні дії лісового господарства, КП Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування та органів місцевого самоврядування, спрямовані на те, щоб розширити територію кладовища.

Протягом останніх трьох років, з початку повномасштабного вторгнення, на цьому кладовищі поховали багато українських захисників, які віддали своє життя за країну. Місцеві мешканці зазначають, що вони не проти військових поховань, але виступають проти порушення санітарних норм, через які кладовище поступово наближається до їхніх будинків.

Конфлікт навколо 9-го сектору

У квітні 2024 року міська влада ухвалила рішення про припинення поховань у бік села, однак місцеві жителі стверджують, що це рішення не виконується.

"У 22-му секторі раніше було всього 4 могили, а зараз їх уже 45. На 13-му секторі встановлено огорожі та заброньовано місця для поховань, хоча санітарна зона там відсутня", – розповідає місцевий мешканець Олег Передерій.

Наразі триває суперечка навколо 9-го сектору. КП "Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування" планує виділити кошти на капітальний ремонт цієї території для облаштування сектору почесних поховань. Проте проблема полягає в тому, що ця ділянка розташована у забороненій зоні, за 280 метрів від житлових будинків.

Карта-схема розміщення кладовище Затурине. Фото : 0532

Жителі села дізналися про це рішення 26 лютого під час засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури, розвитку міського господарства, транспорту, підприємницької діяльності, інвестицій та туризму.

"Коли я почув про це на засіданні, одразу поставив деяким депутатам запитання: 'Що ви робите?' Після цього я зателефонував депутату Вадиму Ямщикову. Під час нашого діалогу я знову нагадав йому про порушення правил у 9-му секторі, який знаходиться в межах санітарно-захисної зони. Однак він відповів, що ця територія призначена для військових поховань. На що я заявив, що змушений буду звернутися до суду, щоб захистити права громади. У відповідь він почав мені погрожувати при свідках під час телефонної розмови. Він сказав, що натравить на нас рідних загиблих військових, і тоді подивимося, що з нами буде", – стверджує Олег Передерій.

За словами чоловіка, ці погрози він та його сусіди відчули вже 28 лютого під час сесії Полтавської міської ради.

"Деякі особи намагалися нас спеціально спровокувати. Вони почали налаштовувати проти нас рідних загиблих військових. Але я хочу наголосити: ми не проти поховань полеглих захисників тут, ми проти того, щоб їх ховали у забороненій зоні", – пояснює Передерій.

На ці звинувачення депутат Полтавської міської ради Вадим Ямщиков відповів, заперечуючи, що погрожував комусь. Він заявив, що міська влада робить усе можливе, щоб поховання відбувалися у визначеній санітарній зоні та відповідали чинному законодавству.

"Так, у мене була телефонна розмова з паном Олегом. Я тоді перебував на засіданні, і коли воно закінчилося, я відповів на його дзвінок. Він почав говорити, що виступає проти продовження поховань полеглих бійців у цій частині кладовища та що вони перекриватимуть дороги під час перевезення трун загиблих. Я не погрожував йому! Я лише пояснив, що влада робить усе можливе, щоб гідно провести наших воїнів в останню дорогу", – прокоментував Вадим Ямщиков.

Вирубка лісу як засіб розширення кладовища

Останнім бар’єром, який відділяє місцевих мешканців від кладовища, є ліс. Однак і з ним не все гаразд, адже за останній рік там розпочалася активна вирубка. Наразі ця територія перебуває у використанні КП "Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування".

Коли люди побачили на деревах мітки та помітили, що їх готують до вирубки, почали бити на сполох.

"Я неодноразово протягом минулого року звертався до ДП «Ліси України» Полтавського лісгоспу, щоб вони звернули увагу на позначені дерева, які знаходяться в межах санітарно-захисної зони", – розповідає Олег Передерій.

За словами місцевих мешканців, дерева в цій зоні були здоровими та міцними. Більшість із них висаджували самі жителі села у різні періоди, зокрема після Другої світової війни.

«Їх почали вирубувати та вивозити вантажівками. Найцікавіше, що деревину вивозили без належного маркування. Коли я почав публічно говорити про це, представники лісової охорони тривалий час не надавали жодної інформації щодо наявності лісорубного квитка та інших документів», – додає Передерій.

Ще одна проблема — те, що після вирубки сухостій ніхто не прибирає. Крім того, невідомі особи почали здирати кору з дерев, що призводить до їхнього всихання та падіння.

«Наприклад, у нас вирубали десять великих дерев, а суху сосну залишили стояти, хоча на ній раніше зробили позначку. А ще залишки дерев лежать просто під житловими будинками, і ніхто їх не прибирає», – розповідає місцева мешканка Віта.

Місцеві жителі неодноразово зверталися до представників лісового господарства з вимогою прибрати залишки вирубаних дерев.

«На постійній комісії з питань земельних відносин, природокористування та довкілля представник лісового господарства пан Глушко заявив, що ці залишки прибирати не будуть», – додає Олег Передерій.

Відсутність питної води як наслідок порушення санітарних норм

Ще однією серйозною проблемою, спричиненою порушенням санітарних норм, є відсутність якісної питної води. За словами місцевих мешканців, вода стала непридатною для споживання, і люди змушені постійно купувати її для побутових потреб. Колодязна вода, якою користувалися раніше, зараз вважається небезпечною.

«Ми тут вирощуємо городину й поливаємо її цією отруйною водою, а потім усе це споживаємо. У селі багато людей похилого віку, які не мають можливості постійно купувати воду. Це дуже небезпечно для нас», — розповідає місцева мешканка Віта Воробель.

Віта Воробель. Фото : 0532

Жінка додає, що в селі немає централізованого водопостачання, тому люди можуть користуватися лише колодязями та свердловинами. Вони неодноразово зверталися до міської влади через те, що після розширення кладовища вода стала непридатною для пиття.

«У нас тут провели водогін із серйозними порушеннями, бо вибрали місце для його прокладання на території, де не дотримано санітарних норм — приблизно за 100 метрів від діючого кладовища. Ми не можемо пити цю воду, бо вона небезпечна для життя. Є навіть лабораторні аналізи, які показали високий вміст бактерій і значне перевищення рівня фтору», — додає Воробель.

Визначення санітарних норм як завершення конфлікту

28 лютого, під час позачергової сесії Полтавської міської ради, Катерина Ямщикова пообіцяла, що 10 березня буде проведена перевірка та наданий офіційний висновок щодо санітарно-захисної зони кладовища.

Як повідомив телефоном депутат міської ради Вадим Ямщиков, комісія вже працювала на місці, і її результати незабаром будуть оприлюднені для громадськості та представлені під час засідання з мешканцями Затуриного та родинами загиблих військових.

«Вперше за весь час існування цього кладовища була проведена комісія, яка офіційно визначить санітарні зони для здійснення поховань. Наскільки мені відомо, розширення кладовища відбуватиметься в межах санітарних зон, щоб зменшити соціальну напругу та дотриматися чинного законодавства. Оскільки визначені раніше сектори для військових поховань вже заповнені, зараз необхідно розширювати територію, щоб надалі ховати бійців разом, в одному визначеному місці», — зазначив Вадим Ямщиков.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.