Старий Новий рік: перегорнута сторінка українського календаря

Ще не так давно, 14 січня в Україні та кількох інших країнах святкували Новий рік за юліанським календарем, називаючи його Старим Новим роком. Це було завершальне свято різдвяного циклу, хоча попереду ще Водохреща. У цей день накривали столи, співали щедрівки та вшановували Святого Василя. Але зараз, у незалежній Україні, ця традиція поступово відходить у минуле.

Розрив із радянською спадщиною

Традиція двічі відзначати Новий рік виникла через розбіжності між юліанським і григоріанським календарями. Однак її популярність почала згасати ще з 1991 року, коли Україна здобула незалежність. У радянські часи Старий Новий рік слугував ідеологічним інструментом — підкресленням радянської унікальності та дистанціюванням від європейських традицій. Натомість у сучасній Україні це свято все більше асоціюється із пережитками минулого, які не мають місця в сучасній національній ідентичності.

Перехід до нових традицій

У вересні 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква ухвалили історичне рішення перейти на новоюліанський календар. Цей крок відновив природний порядок свят: Різдво ми тепер святкуємо 25 грудня, а Новий рік — 1 січня. Таким чином, Україна не лише синхронізувалася із західним світом, але й повернулася до традицій своїх предків, які святкували ці дати до приходу більшовиків.

Чи є місце традиціям?

Попри це, окремі обряди, пов’язані зі святом, залишаються важливими складовими народної культури. Щедрий вечір, посівання та щедрівки є невід’ємними елементами української автентичності, які варто зберігати та підтримувати як частину національних традицій, очищених від радянського ідеологічного впливу.

Нагадаємо, вовчий Місяць: як січнева повня впливає на людей та розкриває містичні традиції?

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.