Микола Різник розповів, куди Опішня витрачає 340 мільйонів від «Аврори», як жителі громади обирають вулиці для проведення ремонту та чому не хоче балотуватися на посаду міського голови у Полтаві (ФОТО)

Минулого тижня журналісти 0532.uaвідвідали Опішню. Побувати в гостях у голови ОТГ Миколи Різника та очолюваної ним громади ми планували вже давно. Хотіли, зокрема, дізнатися більше про голосування за проекти від ОСН (органів самоорганізації населення), через які мешканці громади обирали – які саме вулиці у населених пунктах громади будуть ремонтувати за кошти із місцевого бюджету. А тут ще й додатковий стимул з'явився. У низці полтавських ЗМІ з’явилася інформація про те, що «Аврора» заплатила понад 300 мільйонів гривень податків у бюджет не Полтави, а саме Опішні! Синхронно із цією інформацією одразу почали говорити про можливі амбіції Миколи Різника як кандидата на посаду Полтавського міського голови. Тому ми їхали до Опішні, щоб подивитися, куди витрачають мільйони від "Аврори" і поговорити із керівником громади про його подальші політичні плани. Розмову із самим Миколою Різником ми залишили на завершальну частину нашого візиту, а спершу його помічниця влаштувала для нас невелику екскурсію різними установами та закладами громади.

Туристично-інформаційний центр із бібліотекою

Спершу нам демонструють сучасний туристично-інформаційний центр із бібліотекою, який розташовується на першому поверсі адміністративної будівлі. Сюди приходять і дорослі, і діти. Тут можна як взяти книги для читання, так і скористатися безкоштовним Wi-Fi.

-Це і бібліотека, і не тільки. Діти до нас приходять: і книги беруть, і, звісно, заради Wi-Fi. У нас вони тут граються, сидять, лежать, висять – як кому зручно. Їм тут дуже подобається, - розповідає завідувачка.

Також заклад працює як туристичний центр. Опішня виграла обласний туристичний проект і отримала байдарки, намети та велосипеди, на які приймають замовлення і здають в оренду. Велосипеди орендують туристи, які мандрують місцевими маршрутами. А з початком повномасштабного вторгнення двоколісний транспорт також користується популярністю у переселенців, які часто орендують велики просто, щоб з’їздити до магазину чи по інших справах.

Найпростіше укриття у Опішнянському ліцеї

Директор Опішнянського ліцею Юрій Дахно веде нас до найпростішого укриття. Його почали облаштовувати із серпня 2022-го, завершили роботи на весну 2023-го року. Раніше це був звичайний шкільний погріб, тепер – найпростіше укриття на 500 чоловік (у ліцеї зараз навчаються 466 учнів, ще близько 25 людей – педагоги та обслуговуючий персонал – Авт.)

-Активна фаза робіт була взимку. Робила селищна рада, ми ж допомагали, чим могли. Після завершення робіт пофарбували і розписали, стало світленьке і чистеньке. Художники селищної автентично розмалювали, - розповідає директор.

Керівник ліцею розповідає, що за кошти місцевого бюджету у закладі постійно оновлюють навчальну базу. Минулого року – зробили ремонти у кабінетах інформатики та трудового навчання. Поступово замінюють меблі: минулого року – у двох класах, цього року – також у двох класах. На наступний рік також планують ремонт шкільних кабінетів, коридору та, можливо, спортивного залу.

Відремонтоване інфекційне відділення Опішнянської лікарні

Цього року за 13,6 мільйона гривень капітально відремонтували інфекційне відділення місцевої лікарні. Воно розраховане на 15 ліжок. Тут надають допомогу за двома пакетами НСЗУ «Стаціонарна допомога пацієнтам без проведення хірургічних операцій» та «Надання допомоги хворим із коронавірусною інфекцією».

-Минулого року зробили ремонт у терапевтичному відділенні, цього року – у інфекційному. Також придбали необхідне обладнання для фізкабінету. Реконструкція триватиме іще кілька років. Плануємо зробити кімнату для військовослужбовців, де вони будуть психологічно розвантажуватися. Ми хочемо, щоб людина, яка приходить лікуватися, заходила на красиву територію, до красивого приміщення, - пояснює директор Опішнянської лікарні Христина Покутня.

Власні огірки у теплиці від «Опішня-Агро»

Минуло року місцеве комунальне підприємство «Опішня-Агро» збудувало першу власну теплицю. Спершу у ній садили цибулю, салат та кріп. Цього року вперше спробували вирощувати огірки. Перший огірковий урожай збирали із квітня по липень. Наприкінці серпня посадили вже інший сорт – і зараз збирають свіжі огірки, які відправляють у місцеві магазини та продають жителям Опішні. Надалі підприємство планує спорудити іще чотири нових теплиці.

Реконструкція парку у центрі Опішні

Іще до повномасштабного вторгнення у Опішні розпочали першу чергу реконструкції парку у центрі селища, зробили доріжки, збудували громадську вбиральню. На майбутнє залишили місце під сухий фонтан.

Зараз тривають роботи із другої черги реконструкції, у парку прокладають нові доріжки. У рамках реконструкції парку також проводять озеленення, у ньому посадили сливи, які майже на рівні із гончарством стали символом Опішні. Тут-таки, у парку, минулого року встановили скульптуру бабусі зі сливами.

Нагадаємо, до повномасштабного вторгнення ми приїздили до Опішні на яскравий «Опішня СливаФест».

***

Після тривалої екскурсії ми повертаємося до адмінбудівлі у центрі селища. І зустрічаємося із Миколою Різником у його кабінеті. Що цікаво, на стіні за кріслом голови громади висить портрет не президента (як було прийнято до 2013-го) і не Тараса Шевченка (як стало модним після 2013-го), а Вячеслава Чорновола, українського політика та дисидента.

«Якщо навіть на маленькій вулиці живуть активні жителі, вони збирають голоси і, як результат – на вулиці 50-річчя Перемоги робиться асфальт!»

-Пане Миколо, розкажіть, як ви розвиваєте ОСН у Опішні, як заохочуєте мешканців громади їх створювати?

-ОСН – дуже крутий інструмент, який прописаний у законі про місцеве самоврядування але ним, на жаль, мало користується. Вперше ми започаткували «Бюджет участі» Опішнянської громади у 2021 році. Тоді приймали заявки від ОСН, від мешканців громади та від комунальних закладів. Тоді перший ОСН виграв 100 тисяч, його учасники зробили собі дах за ці кошти. Так поступово жителі громади зрозуміли, що потрібно показувати свою активність. У цьому році ми провели конкурс лише для ОСН і лише по проектах ремонту доріг. Всього було 13 учасників. Переможців визначали серед жителів громади на платформі EDEM (на цій же платформі полтавці голосують за нові назви вулиць – Авт.). Спершу за умовами конкурсу три переможці отримували по 200 тисяч на ремонт своїх вулиць. Потім ми із депутатами переглянули ці цифри, побачили, що є можливість додати. У підсумку переможці отримають по 300 тисяч гривень, усі інші учасники – по 200 тисяч гривень.Так, це не ті суми, за які можна відремонтувати усю вулицю. Але люди самі показують найбільш проблемні шматки, які ми потім робимо. Цього року – один шматок, наступного – інший, щоб не розмінюватися на «латочки».

Якби не цей конкурс, коли б ми там дійшли до ремонту на вулиці 50-річчя Перемоги у Попівці?! (Попівка – один із населених пунктів громади – Авт.)? А так – це інструмент для людей. Якщо там живуть активні жителі, вони зібрали голоси і на вулиці 50-річчя Перемоги у Попівці роблять новий асфальт.

-За які кошти ви проводите ремонт доріг?

-Це – кошти із перевиконання бюджету. У цьому році ми зробимо до двадцяти доріг у громаді: частину – капітально, частину – поточно. До повномасштабної війни робили одну-дві на рік. Окремо зробимо для ОСН – це поточні ремонти, окремо – те, що ми планували і робили проекти на капітальні ремонти іще із зими: Соборна, Незалежності, Партизанська, Перемоги, Святомихайлівська. Дай Бог, щоб все встигнути.

-Чи доречно у час війни витрачати значні кошти на ремонти доріг, а не на допомогу ЗСУ?

-Дивіться, приклад вулиці Незалежності, це – в’їзд у Опішню. Ми її хотіли до повномасштабної війни зробити, вартість проекту тоді була близько 4,5 мільйонів. Через рік стало 7. Тепер вартість проекту 12 мільйонів. Це про те, навіщо витрачати гроші на ремонт дороги. Якщо не робити на ці кошти і передати їх на ЗСУ, це одне питання. А якщо не робити, але і не передавати і вони просто лежать. На жаль, у багатьох громадах так є.

«Аврора» заплатила нам 340 мільйонів єдиного податку. Але більше не платить»

-Ви сказали, що проводите ремонти за рахунок перевиконання бюджету. Яким чином вдалося його досягти?

-Ну, всі вже знають історію із «Авророю». Але мало хто знає, якою була передісторія. У 2022 році у нас була «дірка» в бюджеті, майже 15 відсотків не виконання. І ніхто не питав, як ми вирішували ці проблеми?! А коли ми виправили ситуацію, всім стало цікаво. Ми бачили, що якщо така ж ситуація залишиться наступного року, буде дуже складно. Тому ми наприкінці минулого року почали шукати платників податків, які б погодилися зареєструватися у нас. Ми ж не лише «Аврору» зареєстрували. Наприклад, я їхав у Львів і домовлявся із військовою частиною, щоб вона у нас зареєструвалася. Це - законний спосіб. Вони зареєструвалися, сплатили нам 10 мільйонів податку, з них на 5 мільйонів ми їм купили лопати, тепловізори та інше, що вони замовили. Хтось із тих, до кого ми зверталися, погодився, хтось – ні, хтось – ще думає. Хтось після цього хайпу із «Авророю» вирішив також зареєструватися. До речі, щодо «Аврори», вона дійсно сплатила нам 340 мільйонів гривень, але зараз вже єдиного податку нам не платить. Це був пільговий період від обороту і на нього мало хто перейшов.

-Як ви витратили ці кошти?

-Я нікому цього не казав, але ми майже половину цих коштів направляємо на ЗСУ. Вже витратили із бюджету 60 мільйонів, заплановано – 100 мільйонів, але по кінцю року буде навіть іще більше.Це – допомога ЗСУ в різних виглядах: від перерахування напряму військовій частині субвенцією до закупівлі дронів та іншого необхідного. Мене дуже тригерить, коли громади пишуть – ми можемо допомагати тільки тим військовим частинам, які знаходяться на нашій території. Це неправда! Так, ми розуміємо, що звернень часто більше, ніж можливостей. Але ми можемо допомагати всім, кому завгодно. Ми визначилися із тією військовою частиною, яку ми вважаємо ключовою у наближенні Перемоги. І більшістю коштів допомагаємо їй (частину на диктофон Микола Різник не називає, але не під запис демонструє журналісту листи-запити на ім’я керівника громади від одного із найбільш відомих військових керівників країни – Авт.).

Завдяки цьогорічному перевиконанню, ми реалізовуємо ті проекти, які ми давно планували. Ми зараз лікарню зробили, садочок утеплимо, дороги зробимо, техніку закупили. (Зокрема, серед покупок техніки для потреб громади - новий телескопічний навантажувач JSB, вартістю 6 млн 90 тис.грн. - Авт.).

Таким чином ми закрили ті базові потреби, які не могли закрити роками. І це буде великим фундаментом на майбутнє.

-Чим думаєте наступного року заміняти «Аврору»?

-Будемо жити, як і жили – на бюджет у 100-120 мільйонів.

-Чи залишається Опішня і зараз «туристичним магнітом»?

-Я був здивований, чесно кажучи. Коли я прийшов працювати селищним головою, туристичний збір у нас був у бюджеті «0». З одного боку – ми туристична громада, у нас багато туристів, з іншого - навіть програма розвитку туризму не була затверджена. Люди приїздили, але не лишалися ні на день. А туристичний збір збирається із готелів, садиб. У нас на той час розвивалися «зелені садиби». Перший рік було «аж» 1000 гривень. На другий рік – 10 тисяч гривень. На сьогодні, за дев’ять місяців 2023-го – 75 тисяч гривень. Про що це каже? Туристи є. Туристи їдуть. Кількість місць розміщення збільшується. А ця цифра у 75 тисяч іще масштабується, тому що люди приїздять, купують продукти, витрачають кошти на щось іще. І це – економіка. Ми у своїй стратегії бачимо розвиток туризму. Але навіть у 2023-му році йде серйозний підйом. Можливо, тому що закордон закрився. Якщо на вихідних приїхати в Опішню, до Сторожової вежі – там людей просто купа. У музеї – взагалі. Ми робимо різні «магніти», щоб людина могла приїхати сюди на добу, на дві: смачно поїсти, походити в музеї, по горах, велосипеди в оренду, купа локацій цікавих для різних людей.

«Можна бути мером Опішні і впливати більше, ніж мер Полтави»

-Після того, як «Аврора» та її 340 мільйонів пішли із Полтави у Опішню, у ЗМІ всерйоз заговорили про ваші амбіції як майбутнього міського голови Полтави. Тим більше, ви і так мешкаєте у обласному центрі. Плануєте йти на вибори у Полтаві?

-Точно – ні! Дуже сумно і особисто мені дуже страшно, чого мене туди (у список можливих кандидатів на посаду міського голови Полтави – Авт.) приписали.

Щодо амбіцій – все залежить від рамок системи, які ти для себе поставив. Можна бути мером Опішні і більше впливати, ніж мер Полтави. Наприклад, коли ми дрони купуємо, а потім із нардепами спілкуємося і вони змінюють законодавство. Я можу бути мером маленької Опішні і виступати в Лондоні. І так було.

Технічно – я б зміг управляти містом, фізично. Але коли ти бачиш, що там всередині робиться, як гризуть одне одного. Пірнати в таке не хочеться...

Звісно, щоб я не казав, все одно ніхто не повірить. Але те, що «Аврора» зареєструвала тут свої податки, жодним чином не корелюється із мерством чи із нардепством. 250 відсотків, що я не планую йти у нардепи. Хай Олег Іванович розслабиться! (Олег Кулініч, народний депутат втретє був обраний народним депутатом по 147-му виборчому округу, в межі якого входить Опішнянська територіальна громада. Деякі джерела припускають, що за допомогою фінансів від «Аврори» Миколі Різнику готують ґрунт для участі у виборах мера Полтави або до українського парламенту – Авт.). Як кажуть, не трогайте мене – я вас тричі не трону! Мені нормально в Опішні!

Стежте за актуальними новинами у нашому Telegram