Полтавцям розповіли, як полегшити стан під час сезонного загострення алергії

З настанням весни і початком цвітіння рослин люди, які страждають на алергію відчувають загострення хвороби. У попередній статті ми розповідали про етимологію недуги та методики її лікування. У розмові лікарем-алергологом КП «4-та міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» Людмилою Гіболенко говоримо про те, як мінімізувати вплив навколишнього середовища та звести до мінімуму симптоми.

« Найбільшу алергенну активність має пилок трав: бур’янів, кормових та злакових рослин. У травні-червні зацвітуть злакові: жито, костриця, пожитниця, кукурудза, пирій, тимофіївка, кульбаба. Для того, щоб пилок викликав алергічні захворювання, він має належати вітроопилюючим рослинам та вироблятись у великій кількості. Це повинні бути рослини, характерні для даної місцевості, також представлені у великій кількості. Пилок повинен мати оптимальний розмір (20-40мм) та достатньо виражені антигенні характеристики » - говорить Людмила Гіболенко. Саме ці алергени здатні викликати ряд алергічних проявів

Сезонний алергічний риніт (САР) – розповсюджене захворювання. В Україні на нього страждає до 20 відсотків населення. У Полтавській області – до 15 відсотків. Причому захворюваність на САР у містах вища в 6-7разів ніж у сільській місцевості. Це пояснюється скоріш за все техногенними причинами: концентрація промислових підприємств, запиленість та загазованість повітря в містах, скупчення населення, нервові перевантаження. До весняних САР відносять алергію на пилок дерев (березень-травень) – верби, сосни, дуба, берези, вільхи, ліщини, акації, тополі тощо.

Поліноз (сезонний алергічний риніт) – класичне алергічне захворювання, обумовлене сенсибілізацією пилком рослин. Пилок – це білкова речовина, що є істинним антигеном. Алергенна активність пилку забезпечується білковою частиною клітини, а також небілковими з’єднаннями – поліпептидами. Пилкові зерна різних рослин відрізняються один від одного розмірами, морфологічними ознаками, хімічним складом. У клітинах пилку знаходиться набір антигенних субстанцій, який можливо диференціювати завдяки використанню біохімічних, імунологічних та інших методів. Пилок, що може викликати поліноз, виділяють тільки деякі із величезної кількості розповсюджених у нашому регіоні видів рослин.

До характерних клінічних проявів алергій відчуття легкого свербіжу і почервоніння у внутрішніх кутах очей, сльозотечу, світлобоязнь. Наростають набряки повік, гіперемія кон’юктиви, Потім додаються симптоми риніту, що супроводжуються свербежем на слизових ротової порожнини, глотки, нападами частого чхання (аж до 20-100 разів підряд) із виділенням прозорого носового секрету водянисто-слизового характеру. Напад чхання змінюють періоди повного закладення носа через набряк слизової оболонки, що утруднює носове дихання. У третини пацієнтів САР супроводжується шкіряним свербежем, свербежем слизових оболонок носової частини, глотки, піднебіння, кропив’янки, набряком Квінке. У тяжких випадках виражена інтоксикація – слабкість, швидка втомлюваність, головокружіння, сонливість або збудження, безсоння, зниження пам’яті, головні болі, пітливість, плаксивість, зниження апетиту, зрідка – субфебрильна температура (полінозна інтоксикація).

У періоди ремісії у 16 відсотків пацієнтів залишаються: незначна закладеність носа і короткочасні напади чхання зранку. В інших випадках такі ж симптоми різко починаються і різко зникають із закінченням періоду пилкування.

Небезпечність САР полягає в тому, що у деяких пацієнтів із часом викликають симптоми бронхіальної астми, що переходять в атопічну бронхіальну астму. Класичні синдроми САР можуть проявитись у будь-який час незалежно від сезону при вживанні в їжу рослинних продуктів, що мають антигенні детермінанти з пилком рослин, і є специфічним алергеном для конкретного пацієнта (мед, халва, олія, крупи, банани, вермут, ковбаса, висівки і т.д.).

Як мінімізувати дію алергенів при САР

Щоб зменшити вплив алергенного пилку, варто закривати вікна на ніч або завішувати мокрою тканиною. Слід також звести до мінімуму фізичну діяльність на вулиці (біг, інтенсивна зарядка, тощо), особливо зранку. Бажано не виходити з дому у вітряні сухі дні в сезон інтенсивного цвітіння. Краще на цей час брати відпустку і від’їжджати в ті регіони, де цвітіння вже закінчилось (наприклад, на море). Вікна в автомобілі під час поїздки слід тримати закритими. Частково захистять ваші очі від пилку звичайні або сонцезахисні окуляри. Ведіть гіпоалергенний спосіб життя (чисте приміщення, вибіркове харчування). Не розводьте такі кімнатні рослини, як герань, бегонія, примула, бузок, плющ.

Людям із сезонним алергічним ринітом забороняється:

· косити і переносити траву, довго знаходитися в місцях, де її косять, контактувати з пліснявою;

· збирати граблями листя;

· вивішувати для сушки на відкритому повітрі білизну та одяг;

· працювати фізично на вулиці в дні, коли у повітрі велика кількість пилку;

· висаджувати біля дому рослини і дерева, до яких у вас є підвищена чутливість;

· використовувати фітопрепарати для лікування супутніх захворювань: пам’ятайте, що на ці препарати може виявитись перехресна алергічна реакція;

· використовувати медикаменти, косметичні засоби, парфумерну продукцію, продукти харчування без етикеток (без чіткого знання складу) – уважно вивчайте склад куплених товарів і цих груп.