Сьогодні - День отоларинголога України та Всесвітній день серця

Отоларинголог

29 вересня — 272-й день року (273-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 93 дні.

Іменини

29 вересня День ангела імені відзначають:

Православні: Віктор, Дорофей, Йосип, Купріян (Кипріан), Людмила

Католицькі: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл.

Свята:

1. День отоларинголога (лора) України.

У медиків є безліч свят. Один з них, 29 вересня, відзначать ЛОР-лікарі, які спеціалізуються на хворобах вуха, горла, носа, голови та шиї.

Без отоларинголога обійтися також не просто, як і без будь-якого іншого. ЛОР-органи настільки взаємопов’язані один з одним, що тільки кваліфікований фахівець в змозі розібратися у всіх нюансах цієї галузі медицини. Здавалося б, нічого складного в цій професії немає: бери собі носове або гортанне дзеркало, вушну воронку і досліджуй пацієнта. Якби все було так легко, то отоларингологи виявилися б незатребуваною категорією лікарів. Що насправді не так. Ці фахівці дуже популярні і завжди потрібні, тому що ми всі хочемо дихати, чути і ковтати без болю.

На базі Інституту отоларингології імені Коломійченка МОЗ України постійно вдосконалюють методи діагностики та лікування захворювань верхніх дихальних шляхів, а також розробляють нові програми, розраховані на конкретну патологію. На семінарах вирішуються теоретичні питання, які потім застосовують на практиці. Подібні заходи дозволяють глибше проникнути в цю область знань, проконсультуватися з більш досвідченими колегами.

Про ЛОР-віруючих згадують зазвичай в осінньо-зимовий період, коли імунітет вже ослаб, а сльота дає про себе знати застудою та іншими неприємностями. Втім, вони вже до цього звикли, бо розуміють специфіку своєї професії: перебувати завжди там, де чекають і сподіваються.

2. Всесвітній день серця.

Всесвітній день серця (World Heart Day), що відзначається щороку 29 вересня, вперше був організований в 1999 році за ініціативою Всесвітньої федерації серця. Цю акцію підтримали Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), ЮНЕСКО та інші значимі організації. Спочатку День проводився в останню неділю вересня, а з 2011 року у нього фіксована дата – 29 вересня.

Мета введення нової дати – підвищити усвідомлення в суспільстві небезпеки, яка викликана епідемією серцево-судинних захворювань у світі, а також ініціювати комплексні профілактичні заходи щодо ішемічної хвороби та мозкового інсульту у всіх групах населення. Всесвітній день серця проводиться під девізом «Серце для життя».

У партнерстві з ВООЗ Всесвітня федерація серця проводить заходи більш ніж в 100 країнах. В програму Дня серця входять масові перевірки здоров’я, публічні лекції, вистави, наукові форуми, виставки, концерти, фестивалі, організовані прогулянки і спортивні змагання.

Кожен рік заходи, що проходять у рамках Дня серця, присвячені певній темі, пов’язаної зі здоров’ям серця.

День серця

Свята та дні пам’яті 29 вересня у світі:

День пам’яті трагедії Бабиного Яру
Всесвітній день здоров'я сітківки ока
День Архангелів Михаїла, Гавриїла і Рафаїля в Англії та Ірландії (християнська традиція і один з чотирьох кварталів в ірландському календарі)
День бабусі та дідуся в Еквадорі
День винахідників в Аргентині
День перемоги при Бокероні в Парагваї (битва проходила з 7 по 29 вересня 1932 року, між болівійської і парагвайської арміями в фортеці Бокерон і навколо неї. Вона ознаменувала першу велику перемогу країни в Чакській війні з Болівією)
Національний день кави (Сполучені Штати, Канада, Англія, Австралія, Австрія, Бельгія, Ефіопія, Угорщина, Ісландія, Індія, Індонезія, Малайзія, Мехіко, Нова Зеландія, Норвегія, Філіппіни, Шотландія, Румунія, Словаччина, Південна Африка, Швеція, Тайвань )
Національний день кави Моккачіно в США (кавовий напій, створений в Америці, є різновидом латте з додаванням шоколаду).

29 вересня: яке сьогодні православне свято і що не можна робити

29 вересня Православна церква вшановує пам’ять мучениці Людмили, княгині Чеської, яка за дотримання традицій християнської віри була вбита своєю невісткою.

Свята Людмила жила в кінці дев’ятого – на початку десятого століття. Вона була донькою Сербського князя. Людмила вийшла заміж за чеського князя Боривоя і разом з чоловіком прийняла святе хрещення від святителя Мефодія, архієпископа Моравського, просвітителя слов’ян.

Ставши християнами, подружжя піклувалося про просвітлення свого народу світлом Христової віри. Рано овдовівши, свята Людмила вела суворе життя і продовжувала піклуватися про Церкву в правління сина Вратіслава. Це викликало ненaвисть невістки – дружини сина, Драгоміри.

Після смepті сина Вратіслава, на престол вступив юний онук Людмили, В’ячеслав. Користуючись молодістю і недосвідченістю правителя, вісімнадцятирічного В’ячеслава, Драгоміра знову стала впроваджувати серед народу язичницькі звичаї.

Свята Людмила пішла в місто Течин, де під час молитви була yдyшена вбuвцями, яких послала Драгоміра. Мощі святої були пoховані в Течині біля міської стіни. Над її мoгилою стали відбуватися чудесні знамення і численні зцілення.

Почувши про чудо зцілення сліпого, її онук В’ячеслав здійснив перенесення святих останків у місто Прагу і поклав їх у церкві Святого Великомyченика Георгія Побідоносця, де вони знаходяться по сьогоднішній день.

Мучениця Людмила

29 вересня: традиції і звичаї дня

На Євфимію розглядали пташину кістку (курки або качки) і по ній визначали, якою буде зима: якщо кістка товста і на ній багато жиру, то зима буде холодною.

29 вересня продовжували стригти овець, шерсть яких використовували для виготовлення валянок. Жінки на зиму заготовляли капусту. Робили зазвичай це спільно. Влаштовуючи з цього приводу «капустяні вечірки», під час яких не тільки робили заготовки, а й розмовляли. Капусту квасили і солили з яблуком, морквою, брусницею і журавлиною.

Перелітні птахи продовжували вирушати на південь. Дітвора йшла в ліс і спостерігала за ними. Часом дітям вдавалося зловити якусь пташку, тоді її не відпускали, а несли в будинок, де залишали до весни. Ніжний спів птаха скрашував селянам життя довгими зимовими вечорами.

Ще на Людмилу було прийнято всією сім’єю ходити в баню. Вважалося, що той, хто попариться в бані в цей день, не буде весь рік хворіти. Тільки не можна в парній брати чужий віник, інакше можна захворіти, забравши на себе чужі недуги.

Що не можна робити 29 вересня?

Ловити рибу. Наші предки вважали, що 29 вересня не можна підходити до водойм, в тому числі і для лову риби.
Переїжджати. Цей день також вважається несприятливим для переїздів і тривалих поїздок.

Народні прикмети на 29 вересня:

Галки збираються зграями і кричать – буде ясна погода.
В який бік тварини лягають спиною – з тієї і чекай вітру.
Якщо під час дощу павуки почали плести павутиння – дощ скоро припиниться.
Якщо до ранку яскраво мерехтять зірки, посилюється чутність, дим стелиться низом – погода погіршиться.
Лист хоч і пожовтів, але відпадає слабо – морози настануть не скоро.
Грім в цей день – до злої безсніжної зими.
Якщо багато павутини, а шпаки ще не відлетіли – осінь буде довга і суха.
Коли багато павутині, дикі гуси сідають, шпаки не відскакують – осінь протяжлива і суха.

Події:

1515 — підписано «вічний мир» між Францією та Швейцарією
1739 — за Белградським договором Російська імперія отримала від Османської імперії Азов і Запорожжя
1789 — Конгрес США проголосував за створення американської армії
1793 — в британському спортивному журналі вперше згадано про гру в теніс
1829 — після реорганізації лондонської поліції у Великій Британії засновано Скотленд-Ярд, офіційне поліцейське розслідувальне управління
1897 — у театрі «Олімпо», що в Буенос-Айресі, на прем’єрі вистави «Креольський суд» було вперше виконано танго
1922 — в Звенигородці на Черкащині під час інспірованого більшовицькими агентами «з’їзді» отаманів Холодного яру, було заарештовано більшість цих отаманів. Передчуваючи лихе, на цей «з’їзд» не прибули отамани Чорний Ворон, Ґонта та деякі інші
1926 — закрита й проголошена музеєм Києво-Печерська лавра
1938 — засуджено до страти українського письменника, бандуриста Гната Хоткевича
1941 — початок масових убивств у Бабиному Яру
1954 — засновано Європейську організацію з ядерних досліджень
2003 — росіяни почали будівництво дамби від берегів Таманського півострова до українського острова Тузла, подальший Конфлікт щодо острова Тузла.

Народились:

1511 — Мігель Сервет, іспанський теолог-антитринітарій, лікар і науковець.
1518 — Якопо Тінторетто, італійський художник, представник пізнього венеціанського Відродження і маньєризму.
1547 — Мігель де Сервантес, іспанський новеліст, драматург і поет, класик світової літератури
1571 — Мікеланджело да Караваджо, італійський живописець періоду раннього бароко, засновник європейського реалістичного живопису ХVІІ століття.
1703 — Франсуа Буше, французький художник і гравер доби рококо.
1747 — Юзеф Вибіцький, польський письменник і політик
1758 — Гораціо Нельсон, видатний британський флотоводець, віце-адмірал, барон.
1765 — Карл Людвіг Гардінг, німецький астроном, який відкрив астероїд Юнона
1795 — Кіндрат Рилєєв, російський поет і революціонер-декабрист, один із нечисленних російських український прихильників ідеї національного визволення України
1804 — Михайло Чайковський, польський та український політичний діяч, письменник
1810 — Елізабет Гаскелл, англійська письменниця вікторіанської епохи.
1844 — Осип Барвінський, український (галицький) письменник, греко-католицький священик
1845 — Іван Карпенко-Карий, драматург, один з корифеїв українського театру
1852 — Луї-Алексис Бернтрен, французький, турецький, іспанський віце-консул в Криму, письменник
1864 — Мігель де Унамуно, іспанський філософ, письменник, громадський діяч.
1866 — Михайло Грушевський, видатний український історик, політичний діяч, письменник, голова УЦР.
1872 — Осип Роздольський, теолог, класичний філолог і перекладач.
1899 — Ласло Біро, журналіст і винахідник сучасної кулькової ручки (1931).
1900 — Ернульф Тіґерстедт, шведсько-фінський поет, прозаїк, перекладач і журналіст.
1902 — Федір Бурлака, український радянський письменник, автор історичних повістей і романів.
1912 — Мікеланджело Антоніоні, італійський кінорежисер, лауреат «Оскара».
1913 — Стенлі Крамер, американський кінорежисер, продюсер
1916 — Наталка Кандиба, українська акторка, майстер літературного читання і дублювання.
1919 — Іван Хоменко, український поет, член Спілки письменників України (1962).
1923 — Петро Борис (с. Требухівці Бучацького району) — соліст хору «Бурлаки», кобзар.
1933 — Валентин Чернін, український картограф, кандидат географічних наук, доцент географічного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка.
1939 — Луїза Ільницька, український бібліограф, бібліографознавець, книгознавець.
1943 — Лех Валенса, польський профспілковий діяч, засновник і глава профспілки, а потім партії «Солідарність», президент Польщі (1990-95 рр.), лавреат Нобелівської премії миру (1983).
1949 — Вайль Петро Львович, журналіст і письменник, головний редактор російської служби Радіо «Свобода».
1951 — Валерій Кривов, український радянський волейболіст, олімпійський чемпіон.
1956 — Олесь Янчук, український режисер, продюсер, сценарист, Народний артист України.
1958 — Анатолій Матвійчук, український співак, автор пісень української традиційної естради.
1959 — Віктор Гребенюк, український письменник, журналіст.
1969 — Олександр Істер, учитель-методист з математики, автор підручників і навчально-методичної літератури з математики
1976 — Андрій Шевченко, український футболіст
1981 — Віктор Поляков, український боксер.
1989 — Євген Коноплянка, український футболіст, гравець національної збірної України.
1993 — Олег Верняєв, український гімнаст, багаторазовий призер Чемпіонатів Європи, світу, Європейських ігор та Універсіад.
1995 — Руслан Драпалюк, український актор театру та дубляжу фільмів, композитор, музикант, автор та виконавець пісень.