«В хірургію йдуть працювати ентузіасти» - завідувач урологічним відділенням Полтавської обласної лікарні Анатолій Філоненко

Сьогодні в Україні відзначають день хірурга. Нікому не треба зайвий раз пояснювати важливість і складність цієї професії. Аби дізнатися про нелегкі будні хірургів ми поспілкувалися із завідувачем урологічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні Анатолієм Філоненком. Відділення розташоване на третьому поверсі хірургічного корпусу, воно розраховане на 50 ліжок. Нещодавно у відділенні зробили ремонт, на який з обласного бюджету виділили близько семи мільйонів гривень.

Реконструйоване урологічне відділення

- Анатолію Федоровичу, нині у вас оновлене  відділення. Чи відповідає воно вимогам сучасної медицини?

- Відколи у нас провели реконструкцію, відділення відповідає усім вимогам сучасної медицини. У нас дистанційний літотриптор і контактний літотриптор, ендоскопічний кабінет. Їх придбали ще до ремонту, отже, тепер можемо надавати найрізноманітніші види допомоги. До нас звертаються з патологіями сечо статевої системи. Найчастіше це три основні патології – сечокам’яна хвороба, доброякісні захворювання сечовидільної системи та простати і запальні хвороби. У нас шість лікарів урологів, також на базі відділення розміщена кафедра урології УМСА – це професор Леонід Саричев та три доценти, ординатори, аспіранти – всього одинадцять лікарів.

- Тобто ви не відчуваєте браку кадрів? Адже не секрет, що в Україні нині спостерігається потужний відтік кадрів за кордон?

- В хірургію йдуть працювати ентузіасти, адже робота важка, заробітні плати залишають бажати кращого у нашій країні, це ж не секрет, і тому у нас саме такий колектив – людей, котрі горять роботою. Особисто я став лікарем не одразу. У моїй сім’ї медиків не було – я перший представник професії. Народився і виріс у селі Довгалівка Велико – Багачанського району. Потім вступив до сільськогосподарського інституту, провчився там два роки і тільки потім вступив у медичний інститут. Пройшов увесь шлях – під час навчання я паралельно з навчанням працював у лікарнях санітаром, медбратом. Першу операцію я зробив, будучи у інтернатурі.

- Нині перед вами стоїть серйозний виклик – пандемія коронавірусної інфекції. Як працюється у таких умовах, адже ви щодня «на передовій»?

-  Спершу пандемію навіть не всі медики сприйняли серйозно, думали, це черговий різновид грипу. Але поки вона дійшла до нас ми вже усвідомили, що це все набагато серйозніше. Тим більш, коли почали хворіти наші колеги. На щастя, у нас не бракує засобів захисту, із цим немає проблем, наш персонал пройшов навчання відповідне. Так, ми чули, що по Україні є випадки, що лікарі і медсестри звільнялися з роботи, але у нас немає таких прецедентів.

Пост медичних сестер

- Кількість патологій, з якими до вас звертаються зростає з року в рік? Яка динаміка?

- Я би сказав, що зростає кількість задавнених випадків. Такі випадки важче піддаються лікуванню, хоча медицина зробила великий крок вперед. Раніше у нас пацієнти одужували довго, дехто лежав у стаціонарі і по тридцять і по двадцять днів. Нині ж, переважно, робимо лапароскопічні втручання. І люди виписуються на другий - третій день. От сьогодні у нас операція за «відкритим» методом, але це виняток і саме задавнений випадок.

Хірурги урологічного відділення ПОКЛ імені Скліфосовського

Медики постійно навчаються новому. У нашій професії це має бути постійно – хірургія має бути твоїм покликанням. Це і твоя робота і хобі, так би мовити. Хірург має бути відповідальним, небайдужим і стійким – адже ти маєш справу з хворобами, людським горем. І водночас маєш бути пильним в операційній. Адже там іноді порятунок пацієнта – справа кількох секунд. Тому напередодні професійного свята я вітаю усіх колег і бажаю їм витримки і міцного здоров’я! А пацієнтів прошу – якщо ви бачите відхилення від вашого звичайного стану – звертайтеся до медиків вчасно. Адже здоров’я – це найбільший скарб, який потрібно оберігати! Будьте здорові!

Читайте також: У третій міській лікарні виконують операції на обладнанні, аналог якого є лише у столичному інституті Шалімова