Полтавські перехожі на вулицях будуть читати поезію

Проект цілковито демократичний, створений для людей, які мають бажання заговорити рядками своїх улюблених авторів.

Ініціатори вирішили у такий спосіб показати, що «люди читають», знають і люблять літературу. Автором для першого випуску обрали Сергій Жадана з його віршем «Доки».

Проект цілковито демократичний, створений для людей, які мають бажання заговорити рядками своїх улюблених авторів.

Ініціатори вирішили у такий спосіб показати, що «люди читають», знають і люблять літературу. Автором для першого випуску обрали Сергій Жадана з його віршем «Доки» (https://www.youtube.com/watch?v=JZgFtfTXlzc)/).

Ідея створення виникла на основі іншого проекту — «#Встол» (https://www.youtube.com/user/vstolproject/videos), який теж був заснований одним із учасників мистецького об’єднання «Magnum Opus» Денисом Стерном.

«Люди читають» має такий же характер, як і «#Встол». Різниця лише у тому, що у першому випадку люди цитують вірші відомих авторів, а «#Встол» зосереджений на поетах та письменниках, які з тих чи інших причин не змогли заявити про себе за життя, і (або) були незаслужено забуті після смерті. Так би мовити, намагаються зводити пам’ятники на поетичному кладовищі.

На думку однієї із учасниць обох проектів Анни Ютченко, «подібні проекти допомагають сповна відчути, що мистецтво твориться саме для людей».

— Це дарує елемент спонтанності, — каже Анна. — Хтось із «Magnum Opus» може зустріти вас на вулиці і запропонувати зачитати декілька рядків з вірша. Це показує, що поезія насправді навколо нас і звучить у кожній прожитій хвилині.

Надалі «маґнумці» планують продовжити роботу та популяризувати творчість як класиків, так і сучасників.

Ідея створення виникла на основі іншого проекту — «#Встол», який теж був заснований одним із учасників мистецького об’єднання «Magnum Opus» Денисом Стерном.

«Люди читають» має такий же характер, як і «#Встол». Різниця лише у тому, що у першому випадку люди цитують вірші відомих авторів, а «#Встол» зосереджений на поетах та письменниках, які з тих чи інших причин не змогли заявити про себе за життя, і (або) були незаслужено забуті після смерті. Так би мовити, намагаються зводити пам’ятники на поетичному кладовищі.

На думку однієї із учасниць обох проектів Анни Ютченко, «подібні проекти допомагають сповна відчути, що мистецтво твориться саме для людей».

— Це дарує елемент спонтанності, — каже Анна. — Хтось із «Magnum Opus» може зустріти вас на вулиці і запропонувати зачитати декілька рядків з вірша. Це показує, що поезія насправді навколо нас і звучить у кожній прожитій хвилині.

Надалі «маґнумці» планують продовжити роботу та популяризувати творчість як класиків, так і сучасників.