Зимовий рейд для тих, хто вміє вийти із «зони комфорту»

У вихідні, 7-8 лютого 2015 року понад 20 пластунів (членів Пласту – Національної Скаутської Організації України) Полтави та області вирушили у зимову мандрівку «Жахи-шляхи». Метою походу, який відбувся на теренах Диканського району, було навчити молодь виживати у зимових екстремальних умовах, дати початкові навички цивільної оборони, поводження зі зброєю та самозахисту, а також військово-патріотичне виховання.

Попри всю серйозність програми мандрівка відбулася весело і цікаво. У суботу вранці на АС-3 зібралися найвідважніші – ті, котрих не лякають сніги, морози та мандри незнаними шляхами. О 12.00 автобус рушив до Великих Будищ – давнього славного козацького сотенного містечка поблизу Диканьки. Дісталися якось швидко і непомітно: за знайомствами та розмовами і не помітили, як доїхали до першого пункту призначення – самої Диканьки. Далі – марш-кидок із наплечниками на плечах до місця таборування, де на підлітків чекала гостинна оселя одного із старших пластунів – Івана Полтавця. Після 7 кілометрів вимаршу на морозі господиня пригостила усіх смачнючим пахучим домашнім борщем.

Після короткого відпочинку – шикування та слідом за бунчужним (польовим командиром) вирушили назустріч випробуванням. Ішли вервечкою, один за одним, намагаючись ступати слід у слід, адже маршрут проходив неходженими стежками дикої природи. Хоча мандрівка була розрахована на підлітків віком від 12 до 18 років, серед учасників були хлопці 11 і навіть 10 років, а ще – відважна, але дуже скромна дівчинка Діана, якій теж виповнилося 11 років. Проте ніхто не жалівся, всі намагалися тримати темп, і, хоча часом бувало дуже важко, не відставати. На краю Чернечого Яру бунчужний розповів про історичне значення даної місцини, про давні поселення та про древню звитяжну битву на березі Ворскли, яка протікає неподалік, за ліском. У долині, на самому дні яру, вирішили трохи спочити, перекусити та прослухати коротеньку гутірку на тему «Тактичні дрібнички»: тепер хлопці знають, як одягтися, у що взутися та що узяти з собою з речей та харчів, якщо збираєшся у мандри – щоб і не важко було, але міг дати собі раду за потреби. Також, з огляду на військову ситуацію у нашій країні, старші навчали менших, як поводитися на відкритій місцині або якщо раптом, наприклад, неподалік ворог і потрібно пройти непомітно повз.

Дорогою назад в усіх була нагода спробувати на практиці здобуті попередньо теоретичні знання. Найменших учасників дуже захопили лисячі нірки, які траплялися то тут, то там на шляху. Підйом давався нелегко, адже загалом за день було пройдено близько 20 кілометрів, проте і тут не забували пластові закони доброї поведінки: допомагали нести рюкзаки, ділилися рукавичками з тими, хто їх замочив, граючись дорогою у сніжки, трималися гурту, чекали на тих, хто стомився та відстав. Тому останній відрізок дороги було подолано переважно у тиші, усі берегли сили, перекидаючись лише коротким репліками та фразами.
На місці ночівлі, одразу після короткого перепочинку, кожному знайшлася робота по силі: носити та колоти дрова, чистити картоплю, начищати й нарізати цибулю та часник (головні таборові протизастудні препарати), розводити вогонь. Він довго не давався учасникам, довелося добряче попотіти, аж поки розгорілася справжня іскриста ватра! Зате з яким апетитом поїдалася трохи згодом варена на відкритому вогні картопелька із салом, огірками та квасолею!

Перед тим, як готуватися до сну, учасники, прослухавши бесіду з першої медичної допомоги, дізналися про види кровотеч та способи їх зупинки, і звісно ж, повправлялися один на одному, рятуючи «поранених».

Ранком на учасників чекали вставання, ранкова зарядка на свіжому повітрі та приємний сюрприз: один з старших пластунів дістав гітару, тож мандрівники трохи поспівали улюблених пісень. Опісля був сніданок, практичні заняття з перев’язок та основи військово-тактичної підготовки – стрільби із пістолета і рукопашний бій. Завершилась мандрівка урочистим закриттям заходу та ви маршем додому.

Пластуни надзвичайно вдячні Івану Полтавцю та його батькам, напрочуд гостинним та щедрим людям, за їжу та прихисток, а також сестричкам Івана – Іринці та маленькій Ярославі за допомогу та чудову атмосферу.

Полтавські пластуни чекають на нових друзів. Дізнатися більше про українських скаутів і про те, як проводити свій час весело і з користю, можна на пластовому порталіwww.plast.org.ua, сторінці «в Контакті» Пласт-НСОУ в Полтавській області https://vk.com/plast.poltava або ж за телефонами 050 942 81 50 і 067 531 65 69.