Від хаток-мазанок до багатоповерхівок: як виростав один із найстаріших мікрорайонів Полтави – «Поділ»

Мікрорайон Поділ у Полтаві — це не просто частина міста, а історичний топонім, що виник ще в середині XVII століття. Як і у багатьох старовинних українських містах, Поділ — це нижня частина міської території, яка традиційно формувалась за межами укріплень. 

У межах щотижневого спецпроєкту «Як? Чому? Звідки?» журналісти 0532.ua поспілкувалися з полтавським краєзнавцем Леонідом Булавою та дізналися про становлення, межі та трансформацію Подолу — від заболоченої заплави до щільно забудованого мікрорайону.

Передмістя біля двох гір

Слово «поділ» буквально вказує на його розташування — внизу, під міською фортецею. Саме в таких місцях у минулому селилися найбідніші мешканці, які не були частиною внутрішнього міста.

«Як ми можемо зрозуміти, тодішній Поділ і сучасний — це зовсім різні речі. Перші письмові згадки про Поділ датуються 1660-ми роками, однак дослідниця історії старої Полтави Оксана Коваленко припускає, що форштадт Поділ міг бути заснований ще в 1650-х, а можливо, навіть у 1640-х роках. Тобто він був одним із найдавніших районів міста», - розповідає Леонід Булава.

У Полтаві цей мікрорайон сформувався на території між Старофортечною горою (Іванова гора) та Інститутською горою. Це була природна низина, яка, за історичними планами XVIII століття, слугувала місцем для розташування першого великого форштадта міста.

Болота, річки й обмеження для життя

Старий Поділ не міг розширюватися в заплави через густу мережу малих річок. Тут текли Чорненька, Полтавка (Мазурівка), Панянка та Тарапунька — притоки, що формували заболочені території, непридатні для житла. Тільки після осушення частини боліт район почав розростатися в напрямку до Ворскли.

«Як писалося, на початку XX століття, на Подолі переважно стояли хатки-мазанки, які влітку засипало піском, що приносила річка Ворскла. А навесні всю територію заливала вода — саме через розлив цієї річки, яка тоді мала мала ширший і неконтрольований потік».

У ХІХ столітті значна частина Подолу лишалася малозаселеною — її використовували як міські пасовища, і лише ближче до XX століття почали формуватися площі й квартали.

«Сучасного вигляду Поділ набув у другій половині минулого століття, приблизно в 1970-х роках. Тоді мікрорайон почали активно забудовуватись багатоповерхівками, з’явилися школи, підприємства, нові вулиці», - додає краєзнавець.

Подільські площі й урбанізація

У міру розбудови території з’явилися локальні площі з власними функціями:

• Панянська площа (район сучасного водоканалу),
• Річкова площа (біля Ворскли),
• Подільська площа (місце базару),
• Кіноярмаркова площа (на межі з Левадою).

У 1920-х роках тут створили штучне озеро для стічних вод із Полтави. Його згодом осушили, засипавши товстим шаром піску, — на цьому місці збудували частину Левади та лівобережного Подолу.

Від хаток до багатоповерхівок

Як згадувалося вже раніше, на початку минулого століття на Подолі переважали хатки-мазанки, які потерпали від піщаних наносів і повеней. Однак з другої половини XX століття мікрорайон почали активно забудовувати. Перші багатоповерхові будинки з’явилися тут ще у 1930-х роках, а справжній будівельний бум припав на 1970–1990-ті роки. Тоді тут з’явилися школи, підприємства та нові вулиці.

Умовні межі сучасного Подолу

Як зазначає Леонід Булава, сьогоднішні межі Подолу можна окреслити так:

• Північна межа — район вул. Панянка і Старого Подолу,
• Південна межа — район Правого Подолу, межа з Левадою,
• Східна межа — річка Ворскла,
• Західна межа — провулок Ламаний та Інститутський проріз.

Попри розбудову, історичний ландшафт і структура району частково збереглися.

Поділ як частина історичної ідентичності міста

Сьогодні Поділ — це не просто назва на мапі. Це частина історичної ідентичності Полтави, яка бере початок ще в XVII столітті. Як додає Леонід Булава, «Поділ — це не лише географічна назва, а й історичний топонім, який сформувався ще в середині XVII століття й досі зберігає свою унікальну ідентичність у міському ландшафті Полтави».

Нагадаємо, «Боженко — це український Чапаєв»: історія полтавського мікрорайону, що прозвали на честь терориста і більшовика.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.