Полтавський ветеран Ярослав Шаркий виборов дві медалі на «Іграх Нескорених» у канадському Вістлері (ІНТЕРВ'Ю)

Національна збірна України на «Іграх Нескорених-2025» у канадському Вістлері здобула 30 медалей : 12 золотих, 11 срібних та 7 бронзових. Дві з них виборов полтавський ветеран Ярослав Шаркий. Срібло - у лижних перегонах стоячи та бронзу у складі збірної України з волейболу сидячи.

Ексклюзивно для журналістів 0532.ua спортсмен розповів: про свій шлях військового та про те, як потрапив на Ігри Нескорених.

Від фельдшера до бойового медика

Ярослав Шаркий родом з Полтавщини. До війни чоловік працював фельдшером у двох населених пунктах в Полтавській області та паралельно працював на швидкій. Коли почалася повномасштабна війна, то Ярослав відразу вирішив йти на війну. 

«Коли почалася війна, у перші дні я пішов до військкомату, але оскільки мені було тоді ще 24 роки та у мене була "бронь", то мене ніхто не взяв. Мені 25 виповнилося у серпні і я боявся, що війну виграють без мене, тому вже у жовтні 2022 року я знову прийшов до військкомату та вступив до лав ЗСУ. Після навчання відправився до 66-ї бригади бойовим медиком».

Отримав поранення Ярослав у липні 2023 року під час виконання бойового завдання у Луганській області. 

«Мене поранили, коли ми виносили хлопців із бойових точок. За нами слідкував ворожий дрон, а потім почався обстріл».

Ветеран розповів, що сама реабілітація у нього відбувалася дуже тяжко: було проведено понад 20 операцій. 

«Крім ампутації, у мене є проблеми зі стегном, а також відсутня частина сідниць, тому було дуже тяжке лікування. Загалом воно тривало сім з половиною місяців».

Після реабілітації Ярослав створив з партнерами громадську організацію – спортивні клуби, де залучають ветеранів до різних видів спорту. 

Випадковість, що дала початок новій історії

На змагання Ярослав потрапив випадково, - каже, що планував взагалі знайти собі нових друзів поміж ветеранів після тривалого лікування, але доля вирішила по іншому. 

«Я вирішив подати заявку на Invictus Games. Спочатку я навіть і не знав, що це подія світового масштабу. Тому, коли потрапив на відбір, то зрозумів всю серйозність змагань. 12 днів ми тренувалися, а потім ще 3 дні на самому вже відборі. Вже через місяць мені повідомили, що я потрапив у нашу збірну», - розповідає Ярослав Шаркий.

Серед 11 видів спорту, кожен ветеран мав право самостійно обрати собі ті, які йому до вподоби. Ярослав спочатку обрав для себе відразу 6 дисциплін, але в кінці представляв нашу збірну у трьох, а саме: волейбол сидячи, баскетбол на кріслах колісниках та бігові лижі. Він зізнається, що про деякі види спорту до змагань навіть й не чув у житті. 

«Якщо говорити про адаптований баскетбол і волейбол, то я раніше про них навіть й не чув. Баскетбол на кріслах колісниках я раніше не бачив, і не знав, що таке існує, так само і волейбол сидячи. Коли вже спробував грати на відборі то мені сподобалося, і я вирішив брати участь саме у цих видах спорту. А, ось бігові лижі обрав, бо у дитинстві часто катався на них, щоправда, кататися на протезі – це для мене уперше», -  зазначає Ярослав Шаркий.

Коли наші спортсмени прибули вже до Канади, то їх урочисто зустрічала діаспора.

«Під час самих змагань підтримка нашої збірної була найгучнішою та найемоційнішою», - ділиться ветеран. Каже, що його особисто підтримували на змаганнях рідні та друзі. 

У момент отримання медалей за свою гру Ярослав відчував разом з радістю й жаль. Згадує, що прагнув здобути перше місце. Але все вирішили останні 40 мілісекунд гри. 

«Я радів та водночас й не радів (ред. спортсмен сміється), тому що у мене була пряма ціль взяти перше місце. Я був впевнений у собі та у своїх силах, але 40 мілісекунд вирішили долю по іншому, тому й друге місце. Але це призове місце, тому я радий».

Ексклюзивно з нами Ярослав Шаркий ділиться планами на майбутнє:

«Хочу взяти участь у паралімпіаді зі стрільби з лука, але в цей раз вже планую отримати – перше місце».

Нагадаємо, що у Полтаві урочисто зустріли призерів Ігор Нескорених.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.