"Відомість про залінійні поселення Полтавського полку" — новий стандарт історичної літератури від РВВ

Історична література завжди мала особливе місце в культурному житті суспільства. Вона не лише відображає минуле, але й допомагає формувати національну ідентичність, зберігаючи пам’ять про ключові події та персоналії. Останніми роками інтерес до таких видань в Україні помітно зростає. Це пояснюється прагненням багатьох українців глибше зрозуміти власне коріння, переосмислити історичні події та відкрити для себе багатство культурної спадщини.

Книга "Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року" стала важливою віхою в історичній літературі України, підкреслюючи новий етап у популяризації глибоких досліджень минулого. Ми поспілкувалися з упорядником книги, Олександром Сухомлином, щоб розкрити особливості цього видання, його значення та майбутнє історичної літератури.

Видання має важливе значення для вивчення історії Гетьманщини, оскільки документує процес заселення лівобережжя сучасної Дніпропетровщини. Особливий інтерес викликає опис території між Оріллю та Самарою, де у XVIII столітті формувалася мережа поселень, що згодом стали частиною Орільської, Протовчанської та Личківської паланок Війська Запорозького Низового.

• Як змінюється інтерес до історичної літератури в Україні сьогодні?

З приємністю зауважу, що сьогодні інтерес до історичної літератури зростає. З одного боку, чимало українців прагнуть розібратися у своїй історії, культурі, а сучасні видавництва пропонують широкий вибір якісної книги. Дуже приємно, що повернулася і квітне мода на читання книг, зокрема, паперових! З іншого боку, якщо говорити саме про

• Чому такі видання, як "Відомість про залінійні поселення Полтавського полку 1762 року", стають важливим культурним явищем?

На мою думку, поява друком якісно і професійно підготовленого видання завжди буде культурною подією. Це стосується рівною мірою як змісту, так і художнього оформлення книги.

• Як ілюстрації та реконструкції (наприклад, роботи Сергія Шаменкова) змінюють сприйняття історичних текстів?

Наявність історично обґрунтованих графічних реконструкцій – не лише ошатна прикраса археографічної публікації, але й демонстрація розмаїття і багатства культурної спадщини українського народу, наближення змісту джерела до читача через візуально-образне сприйняття. Особливо, коли йдеться про локальні джерела, які становлять інтерес для генеалогів, приміром, ревізії окремих полків Гетьманщини. Портретів рядових козаків і селян, зрозуміло, майже не зберіглося.

Видання 1990-х – початку 2000-х досить часто ілюструвалися, наприклад, малюнками з топографічного опису Чернігівського намісництва. Чому так було – можна зрозуміти: брак досліджень з історії костюму, брак фахівців… Але ці стереотипно впізнавані малюнки явно не забезпечують так потрібного «місточка в минуле», візуального контакту сучасного читача зі згаданими у текстовому історичному джерелі персоналіями. Тому видавництво РВВ, на мою думку, започаткувало зразковий підхід до наукового ілюстрування історичних джерел. Зображення людини з минулого створює у читача приємне враження від книги ще до того, книгу буде відкрито, налаштовує на «людино-орієнтоване» сприйняття джерела.

Передмова книги

• Перспективи розвитку історичної літератури: чи зростатиме попит на нові дослідження?

Безперечно. Запорука зростання попиту – якість продукту. Йдеться і про науковий рівень, і про належне поліграфічне і художнє оформлення історичного дослідження. А для цього є всі умови.

Завдяки кропіткій праці упорядника Олександра Сухомлина, сучасні читачі отримали доступ до цінних архівних матеріалів, доповнених професійно створеними графічними реконструкціями.

Особливу роль у популяризації таких видань відіграють книгарні, зокрема книгарня РВВ, яка демонструє зразковий підхід до наукового ілюстрування та оформлення історичних книг. Саме завдяки їхнім зусиллям читачі можуть не лише ознайомитися з минулим, а й візуально відчути зв'язок із ним. Як підсумовує Сухомлин, майбутнє історичної літератури залежить від якості продукту, і на цьому шляху РВВ створює нові стандарти для української книжкової індустрії.