«Я втратив там свого найкращого друга і багато знайомих»: до Дня рятувальника розповідаємо про життя полтавського надзвичайника Євгенія Татарина, який ліквідовував наслідки ворожої атаки по інституту зв’язку

Після виклику тут в пожежному депо надзвичайники оперативно збираються та вирушають на місце пожежі для проведення рятувальної операції. Останнім часом, за даними Головного управління ДСНС Полтавщини, в області почастішали випадки пожеж, тому рятувальники постійно знаходяться у повній бойовій готовності. 

Нещодавно ми поспілкувалися з одним із них — Євгенієм Татариним, який бере участь у всіх надзвичайних операціях і особисто ліквідовував наслідки масового ворожого прильоту по інституту зв’язку. Окрім рятувальної діяльності він захоплюється мікросхемами та у себе вдома облаштовує «розумний будинок». У розмові з журналістом 0532.ua Михайлом Михайлюком наш герой поділився своїм захопленням і, зокрема, спогадами про найкривавішу російську атаку, де втратив свого найкращого друга і знайомих...

Загалом він займається рятувальною справою на Полтавщині 18 років, але саме в Головному управлінні ДСНС працює з 2015 року, обіймаючи посаду заступника начальника центру-начальника відділу чергової зміни оперативно-координаційного центру. З дитинства Женя мріяв стати військовим, але життя привело його в пожежно-рятувальну сферу.

«Це гарна і престижна робота. Я вирішив спробувати — і мені сподобалося», — зізнається Євгеній.

Хтось вважає, що рятувальниками народжуються, однак для цього ще потрібна спеціальна підготовка. Тому, опанувавши пожежно-рятувальну справу, чоловік отримав другу вищу освіту. 

«Умився — і знову до роботи»

У рятувальників графік ненормований — незалежно від часу доби чи дня тижня, за сигналом вони оперативно збираються й виїжджають на місце події. Щодо обіду, то він не завжди припадає на традиційний час з 12:00 до 13:00, як у більшості людей. Рятувальники працюють за затвердженим розпорядком дня, який коригується залежно від виїздів.

«Якщо ми перебуваємо в пункті дислокації, то працюємо за визначеним графіком, який діє для всіх рятувальників області. Проте, коли ми виїжджаємо на виклик, режим змінюється, і такі справи, як обід, відходять на другий план», — пояснює Євгеній Татарин.

За статистикою, від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну загинув 91 працівник Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), а 348 рятувальників зазнали поранень. Ці цифри підкреслюють небезпеку роботи рятувальників, яка іноді може бути смертельною. Однак навіть за таких умов Євгеній ніколи не думав змінювати професію.

«В цій реальності небезпечно навіть просто ходити по вулицях. Так, наша робота також пов'язана з ризиком, але це частина того, чим ми займаємося», — ділиться Євгеній.

Для відновлення після чергової рятувальної операції йому вистачає лише 5–10 хвилин: «Умився — і знову до роботи».

Ракетна атака по інституту зв’язку: «Я втратив там свого найкращого друга і також багато знайомих»

Рятувальники, як і всі інші люди, стикаються зі стресом. За словами Євгенія, цей стан супроводжує їхню роботу постійно, особливо в ситуаціях, коли є загиблі чи постраждалі.

Фото: ілюстративне

«На початку служби стрес, звісно, відчувався сильніше. Але з часом ти вчишся абстрагуватися. Є конкретне завдання, яке потрібно виконати за будь-яких обставин, незалежно від зовнішніх факторів. Наприклад, під час ліквідації наслідків російської атаки по інституту зв’язку ми мали чітке завдання, і виконували його без вагань та роздумів», — пояснює Євгеній. Він також додає, що втратив там свого найкращого друга і також багато знайомих, які знаходилися в приміщенні навчального закладу. 

Ця атака стала наймасштабнішою за кількістю загиблих і поранених, яку Євгенію та його колегам довелося ліквідовувати. Він зізнається, що під час рятувальної операції не було місця страху чи емоціям — тільки швидке виконання обов'язків.

«Ми мобілізуємося для того, щоб виконати завдання. Під час роботи ти не думаєш ні про що, окрім своєї місії. Лише потім, коли вже згадуєш події, можуть виникати емоції. Але в момент проведення операції, під час пошукових робіт, я повністю зосереджуюся на роботі», — пояснює Євгеній.

«Пошук постраждалих проходив у надзвичайно небезпечних умовах»

Атака сталася вранці. Приблизно після 9:00 було оголошено повітряну тривогу, а незабаром почувся вибух. «Ми моментально почали збиратися та готуватися до виїзду. Коли стало відомо місце події, ми негайно вирушили», — розповідає рятувальник.

Їдучи на місце, вони ще не могли передбачити масштаби руйнувань: «Ми знали, що йдеться про вибух і руйнування будівлі, але навіть не підозрювали, що це буде навчальний корпус інституту зв’язку».

На місці рятувальники побачили завали, руйнування будівлі та численні жертви. Одна з найбільших труднощів полягала в тому, що будівля перебувала в аварійному стані після удару ракети. «Основним завданням було дотримання правил безпеки, щоб уберегти рятувальників від повторного обвалу або інших небезпек. Пошук постраждалих проходив у надзвичайно небезпечних умовах», — додає Євгеній.

Фото: ілюстративне

Відпочивали рятувальники тільки під час повторних оголошень повітряної тривоги: «Укривалися в укриттях на території, але подрімати не було можливості. Максимум — могли присісти, щоб трохи розвантажити спину».

Запитуючи про інші виїзди, Євгеній згадав про роботу на об’єктах критичної інфраструктури Полтавщини, а також трагедію в Кременчуці, зокрема на місці удару по торговому центру «Амстор».

«За один день може бути понад сто виїздів»

Щодо ситуації з пожежами в регіоні, Євгеній зазначає, що цього року їх кількість значно зросла через засуху та відсутність опадів протягом тривалого часу. «Вся рослинність пересохла, і, на жаль, людський фактор теж відіграє свою роль у збільшенні кількості пожеж», — додає він, а також зазначає, що за один день може бути понад сто виїздів по Полтаві та області.

«Наразі більшість наших виїздів стосується саме природних пожеж — частіше горять лісові масиви та луки», — зазначає Євгеній.

Про улюблене хобі: «У себе вдома займаюсь створенням «розумного будинку». 

Окрім рятувальної діяльності, Євгеній, як ми сказали на початку, захоплюється мікросхемами. Коротко кажучи, він у себе вдома облаштовує «розумний будинок». «Цим хобі я займаюся вже близько п'яти років», — розповідає Євгеній. 

За цей час йому вдалося налаштувати освітлення і побутові прилади, які під'єднані до сервера. «Сервер управляє їхньою роботою за допомогою сценаріїв, які я прописав. Усе працює автоматично, без мого втручання», — підсумував рятувальник.

Раніше ми записували інтерв'ю з Сергієм Капліним, який через 10 років розкрив деталі полювання із сокирою на Мамая.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.