«Навіть притулок для тварин не врятує»: за останні 1,5 року в Полтаві значно зросла небезпека нападу бродячих собак

Масове переміщення людей через війну спричинила появу нової хвилі безпритульних собак, деяка частина з яких є агресивною. Не всі люди мають змогу або бажання перевозити тварин із собою, тому їх просто викидають на вулицю. Через це і без того невтішна ситуація з тваринами-безхатьками погіршилась. У Полтаві немає жодного притулку, а пункти перетримки переповнені. 

Про це журналістам 0532 повідомив начальник відділу регулювання чисельності безпритульних тварин Полтави. 

Перетримка - це тимчасовий будинок для тварини до відправлення в постійну сім'ю. Один з таких пунктів знаходиться на Нижньомлинська, 35, та належить Полтавському комунальному автотранспортному підприємству №1628.

Тут працює майстриня з утримання покинутих тварин Олена, яка підтвердила невтішні слова свого начальника стосовно ситуації з «братами нашими меншими» в місті. 

«Велика проблема, що з війною збільшилася кількість перспективно небезпечних порід на вулицях. У нас за рік 5 алабаїв тільки. Там ротвейлери по місту бігають, пітбулі, стафи… Це серйозні тварини, які в минулому домашні. Ми стикалися з тим що доглянуті, огрядні… Просто до Полтави довезли, викинули, і поїхали далі», — каже жінка. 

Додатковою проблемою є те, що в кожній країні ЄС існують списки заборонених порід, причому в кожній — окремий. Через це вивезти собак таких порід за кордон часто неможливо. Хоча, за словами Олени, на початку війни для України зняли цю заборону, й кожен власник будь-якого «чотирилапого» міг вивезти його за терени нашої країни. Проте зараз жорсткі обмеження знов повернули.

Крім цього, для вивезення тваринки за кордон необхідно зробити їй щеплення від різних хвороб, а ці медичні процедури разом із медоглядом обійдуться приблизно в 6-7 тисяч гривень лише за одну тварину. Звісно, що не всі здатні покрити такі витрати в час війни, особливо якщо тварин кілька.

Варто зазначити, що пункт перетримки це не притулок. Тут бездоглядні тварини перебувають тимчасово. Їх лікують, стерилізують, після чого, якщо новий господар не знайшовся, відвозять на місце вилову. З потенційно агресивними породами так не можна, адже згідно із законодавством України, вони не можуть перебувати на вулицях без господаря. Знаходити нових господарів для собак надзвичайно важко. Ситуація краща з породистими. Однак чим старша собака, тим менше в неї шансів знайти новий дім. 

Собак так званих небезпечних порід, такі бійцівські собаки, а також вівчарки, далматинці та  інші породи, залишаються в подібному закладі впродовж усього часу. Враховуючи, що в цьому пункті всього 50 місць, це стає справжньою проблемою. Пункт перетримки на Нижньомлинській – єдиний державний заклад такого типу в Полтаві. Є ще кілька волонтерських, але, за словами Олени, вони теж переповнені. Попри таку плачевну ситуацію, не всі вірять, що будівництво притулку є панацеєю.

«У притулку взагалі немає сенсу. Розумієте, тварини на вулиці – це провина людей. Тварини з’являються на вулиці через людей, тому що вони не слідкують за своїми домашніми тваринами. Поки не будуть дуже жорстко працювати закони щодо домашніх тварин, їх реєстрації, обов’язковості чіпів з даними про свого господаря, стерилізації (якщо це не розплідники, які мають племінну цінність – ред.). Поки не будуть працювати ці закони, навіть на 500 місць притулок заб’ється менш ніж за місяць. І ситуація не зміниться. Через місяць буде на вулиці стільки ж», — пояснює співробітниця пункту перетримки.

Жінка каже, що коли влаштувалася сюди працювати 2,5 роки тому, в Полтаві налічувалось близько 3800 безпритульних собак. Наразі точну цифру сказати складно, адже через війну ситуація динамічно змінюється. 

За словами Олени, в Європі безпритульних собак набагато менше, зокрема завдяки евтаназії (смертельній ін’єкції). Однак в Україні це заборонено на законодавчому рівні. 

За час своєї роботи жінка стикалася з багатьма небезпечними собаками, яких доставляли до пункту перетримки через скарги на покуси. У разі нападу безпритульної собаки необхідно звернутися до травмпункту, де мають видати довідку, яка підтвердить травму. Після цього піти у державну ветеринарну клініку, котра зв’яжеться зі службою вилову. 

Собаку відловлять і на 12 днів покладуть до ветеринарної клініки з підозрою на сказ (будь-яку собаку, яка напала на людину кладуть до клініки з цією підозрою). Якщо вона заражена, то за цей термін продовжать. А якщо ні – перейде в пункт перетримки КАТП №1628, де її стерилізують та підлікують, в тому числі в моральному сенсі. 

За словами Олени, сюди потрапляло чимало собак у дуже агресивному стані, до яких майже неможливо було підійти. Але через деякий час, завдяки правильному до них підходу та догляду, вони заспокоювалися та ставали більш поступливими. 

Нагадаємо, в Україні створять державний реєстр тварин.

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.