«Плин української культури»: професійний художник Дмитро Білокінь розповів про символізм свого етно-муралу у центрі Полтави

Цегляний паркан на перехресті між стадіоном «Ворскла» та Аграрною академією по вулиці Сковороди 2, у Полтаві вперше став арт-об’єктом у 2014 році. Тоді художник Дмитро Білокінь прикрасив його поверхню стінописом. Митець присвятив ту роботу подіям Революції гідності, але, на жаль, з того року почалась російська агресія в Криму і на Донбасі.

Через 8 років той мурал істотно «зістарівся», а Україна почала стримувати найбільшу московську навалу з часів радянської окупації 1919 року. Тому на весні 2022-го творець з однодумцями вирішив оновити на стіні не лише образи, але і сенси. Дмитро Білокінь розповів журналістам 0532.ua. про свій задум та як саме створює стінопис.

Стіна, фарба та ідея

В день нашої зустрічі «стояла» волога погода та були невеликі опади. Художник прийшов на місце під вечір, адже має основну роботу. Дмитро Білокінь каже, що волога — ворог монументалістів (художників, які створюють стінописи), адже через неї фарба гірше наноситься на поверхню. Митець додає, що не встиг доробити цей мурал минулоріч саме через щільні опади восени та взимку.

На щастя, стіна в цей раз встигла просохнути, тому Білокінь може сьогодні «братись за справу». Для розпису поверхні художник використовує спеціальну графіті-фарбу від німецьких та іспанських виробників, у яких, за його словами, широкий спектр кольорів та відтінків. Також вона дуже стійка, тому Дмитро завжди бере з собою спецодяг. Перед нанесенням фарби на поверхню художник дуже сильно трясе у руці балончик, аби фарба мала потрібну консистенцію.

«Я кілька днів підбирав відтінки по ескізу. Ця фарба дуже довговічна. Ми міркували, чи наносити її на ґрунт, але вирішили малювати прямо на бетон, тому що буде гарне зчеплення з поверненою. Якщо буде удар по стіні, то фарба відпаде з ґрунтом. Ось поряд хлопці малювали пейзажі, там все висипалось через те, що вони фарбували на ґрунт та ще й на водоемульсійній основі, який не співпадає з цією акрилатною нітро-фарбою», — розповідає Дмитро Білокінь.

Митець додає, що намагається малювати мурал 2-3 рази на тиждень. Навіть коли була волога погода, приходив хоча б раз на тиждень. Кожного разу, коли він збирається працювати над проєктом, його друзі привозять на автівці кільканадцять картонних коробів з фарбою.

Чоловік каже, що одного балончика вистачає, щоб замалювати до квадратного метра поверхні. Він уточнює, що фарбу сірих відтінків використовує у великій кількості, оскільки вона потрібна для заливки фону. Балончики з яскравою фарбою, навпаки, потрібні для штрихування та виділення певних деталей, тому її витрачають значно економніше.

«Найважче в цій роботі вимальовувати крихітні деталі, я це роблю за допомогою насадки скінікеп і вже вимальовуються одні відтінки, потім відрізаються інші. У кінці «ставляться» відблиск та найяскравіші «моменти», таким чином витягується передній план, а задній план відтіняється» — ділиться майстер.

Дмитро Білокінь зізнається, що гроші на художній проєкт збирали завдяки краудфандингу (через донати) у соцмережах. За його словами, бюджет склав понад 100 тис. гривень, однак сам художник виконує цей стінопис з соціальною метою, тому за роботу отримав лише умовний гонорар. Концептуальну ідею створював у квітні 2022 року разом з полтавським архітектором та знавцем історії Артуром Арояном.

Український код у малюнках

Дмитро займався візуальним рядом, Артур, зі свого боку, підбором культурних елементів. Ескіз реалізували наприкінці весни минулого року. Його створювали по частинах у візуальному редакторі Photoshop. Лише на обрання відповідної орнаментики пішов місяць. Потім почались підготовчі роботи по стіні, які тривали понад місяць. Перед тим як розпочинати виконання, художник переносив ескіз на стіну за допомогою проектора. Малював наче тату-майстер за трафаретом, наносячи мазки білої фарби по контурах. Потім Білокінь заливав зоряне небо, та переходив до більш тонких деталей.

«Була задача зробити ескіз, якій присвятили війні з 24 лютого 2022 року, хотілось щось зробити більш в орнаментальній манері, котра передає наші українські коди, якраз пов’язані з боротьбою та захистом, також поєднати нашу спадщину у візуальному підході, щоб й передати наратив перемоги. Це полотно з кониками символізує небесне військо, виражене в орнаментах, це ніби наші пращури, які закарбовані у космічному просторі», — згадує він.

Митець відтворив на стіні елементи трипільської культури та навіть мізинської стоянки, яка належить до пізнього палеоліту. Художня композиція починається з дерева життя, яке вважається одним з найбільш сакральних символів у багатьох світових культурах. Воно проростає з глека з захисним хрестиком. На Полтавщині, за словами Дмитра, такий посуд у старовину використовували лише на великі свята.

Також на стіні зображені антропоморфні фігури на конях, вони уособлюють наше воїнство. Попереду кінноти крокує воїн світла, який вражає енергетичним списом чорних переплетених між собою драконів, що символізують сучасну російську федерацію. Зовнішність воїна має збірний образ варяга, бійця епохи Київської Русі.

«Хоча на початку ми хотіли зробити кілька воїнів часів Скіфії, Козацтва та сучасності. Але потім ми вирішили їх замінити лише одною структурою з орнаментів. Вінчає усю композицію космічний сокіл у вигляді тризуба, який пробиває змія блискавкою», — пояснює він.

Дмитро Білокінь хоче, щоб цей стінопис не лише прикрашав вулицю, але і виконував просвітницьку місію, аби більше полтавців та гостей міста цікавились історією та культурою рідної країни. Цей мурал вже зараз перевертає чимало увагу оточуючих. Молодіж якраз фотографується на його тлі, але це підлітки поки що порівнюють художні образи з героями американських коміксів.

Сонце вже зайшло, а світло поки не увімкнули, проте художника це не зупиняє, він бере у руки балончик та плавними рухами проводить кольорові лінії. За його словами, світло ліхтарів часто заважає, адже створює зайві проблиски. Найкраще працювати саме за денним світлом.

Хвилин через десять вулиця засяяла блідими проміннями лампочок. Майстер вже на фінальному етапі роботи, зараз займається вирівнюванням фігур по кольору і тону. Планує завершити свій твір через 2-3 сесії, тобто до початку червня.

Нагадаємо, у Полтаві відомий парфумер представив ексклюзивну художню виставку, в якій задіяні 4 органи чуття.