ЗБЕРІГАЮЧИ МИНУЛЕ ТА СМІЛИВО ПОГЛЯДАЮЧИ У МАЙБУТНЄ

Пам’ятаючи про величні звершення давнини, сайт міста Полтави, напередодні пам’ятної дати річниці Полтавської битви, завітав у гості до Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та поспілкувався з його директором Наталією Білан з приводу цього визначного етапу історії, його значення для кожного з нас та сучасного періоду вшанування епохальної події.

Співробітники Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» разом з його директором Наталією Білан на фоні експозиції музею.

 Шановна Наталіє Володимирівно, розкажіть, будь-ласка, про Полтавську битву як доленосний етап не тільки для України, а й Європи загалом.

Про історичну подію під назвою «Полтавська битва» можна говорити багато, і матеріал бесіди може розгортатися до безкінечності, проте очевидним є одне: не тільки Україна, не тільки Росія, а й вся Європа знає, що це подія, яка в свій час вплинула на хід світової історії, докорінно змінила розстановку сил у тогочасній Європі.

Знаменно, що названа битва відбулася саме на нашій землі. Слід пам’ятати: саме завдяки цій події Полтава стала на сьогоднішній день обласним центром. Більшість світової спільноти знає наше місто виключно за цією подією, тому й переоцінити її значення для Полтави неможливо.

Чиста, прибрана територія, усміхнені привітні обличчя… Серед працівників здебільшого молодь. Чи можна сказати, що музей переживає свою другу молодість?

Обличчя музею, перше враження про нього – звісно, наукові працівники. Правильно Ви помітили, що обличчя здебільшого молоді. Чим можна це пояснити? В першу чергу, змінами у керівному складі, новим баченням кадрової політики та прерогатив сучасності. Чому молоді? Я вважаю, що з такою роботою талановита молодь справляється якнайкраще. Вона більш рішуча, мобільна, багато читає та запам’ятовує, здатна легко переформатуватися під нові вимоги та реалії часу, а це важливо для науковця. Хоча, звичайно, багато чому ще потрібно вчитися.

Взагалі, наш музей має досить давню історію. Так, 2009 року ми відзначили сто років від дня заснування. На жаль, часи підйому періодично межувалися із роками спаду, проте на сьогодні дійсно можна говорити про новий етап розвитку, одним із визначальних елементів якого є омолодження колективу та більша сміливість і креативність у розробленні стратегії розвитку у новому сторіччі.

На жаль, проблеми існують і сьогодні. Ми маємо 32 штатні одиниці, з яких 12 – наукові співробітники, а інші – працівники господарського відділу. Як ви розумієте, для такої величезної території та кількості пам’ятників цього, звісно, дуже мало. Так само залишає бажати ліпшого й технічне оснащення. Проте ми робимо все, що від нас залежить, тим самим дозволяючи зануритись у героїчну історію рідного краю усім туристам та відвідувачам музею.

Вважаю, що ми не є традиційним у звичному сенсі цього слова музеєм, який частіше всього уявляється як щось застигле у часі та неспроможне до подальшого розвитку. Сьогоднішній день вимагає від нас поступово відходити від такого образу. Так, з метою залучення нових прихильників та шанувальників історії рідної землі, нових туристів та відвідувачів, ми розпочали відповідні творчі пошуки. Хоча новаторами себе у цьому й не вважаємо, оскільки це той шлях, яким ідуть музеї розвинутих країн світу.

Перш за все, я говорю про різноманітні тематичні заходи. Це вже не просто звичайна екскурсія. Людина в залі має можливість проглянути фрагменти відповідного кінофільму, прослухати цікаві факти. Крім того, діти грають у вікторини та рухливі ігри. Великою популярність користуються козацькі забави. Приблизно півтора роки тому ми презентували нову інтерактивну екскурсію «Скарби Музею історії Полтавської битви», взявши за основу «Ніч у музеї» російського телеканалу «Культура». Ми мандруємо з невеликою групою людей музеєм, відповідаємо на різні запитання. В результаті знаходимо певний експонат, складаючи мозаїку з вірних відповідей. Ця гра підходить для дітей старшої вікової категорії, проте, може бути застосована й для дорослих.

 Припустимо, до Вас звернулася активна молодь із проханням дозволити їм провести ігровий захід на кшталт «Нічного дозору» на території заповіднику. Щоб Ви їм відповіли?

Ми вже проводили подібний захід під час відзначення 302-ї річниці Полтавської битви у 2011 році. Організаторами задавалися питання, пов’язані із Полтавською битвою, і стартувавши з центра міста, молоді люди зібралися тут і вирішували поставлені завдання. Цього року в нас теж була презентована цікава екскурсія для студентів під назвою «Велика Північна війна – історія великого кохання». Унікальні історії кохання, шведські архівні документи, листи офіцерів до своїх дружин. І все це у супроводі відповідної романтичної музики.

Користується популярністю й запроваджена з 2009 року нічна екскурсія «Факти поля Полтавської битви», яка вже встигла здобути прихильність відвідувачів та назбирати постійних клієнтів.

Практично розроблена програма, яка передбачає зміцнення співпраці зі школою. Перш за все, це діти середнього шкільного віку, в яких навчальна програма включає теми, пов’язані з Полтавською битвою. Але починаємо поглядати і на молодші класи, хоча різні люди ставляться до цього неоднозначно...

Перепрошую, тоді відразу виникає питання: наскільки корисною буде подібна екскурсія для ще не сформованої психіки малюка? Чи вважаєте Ви за необхідне залучення професійних психологів для проведення подібних заходів?

Необхідності у окремій штатній одиниці психолога немає, оскільки серед наших працівників є люди з вищою психологічною освітою. Відповідно проблем в адаптації екскурсійного матеріалу для специфічної вікової аудиторії в нас не виникає. Просто існує стандартна, вироблена роками екскурсія, спираючись на яку ми презентуємо різноманітні модифікації, які дозволяють охоплювати нові, ще не «освоєні» аудиторії. Дуже важливо правильно подавати матеріал, інтерпретувати історичні події. Для дітей, безперечно, підходить дещо інший, абсолютно спрощений тип розповіді.

Скажіть, будь-ласка, отримуєте Ви якусь підтримку від міста та громади, чи про Вас згадали тільки на 300-річчя події?

Під час підготовки до 300-річчя виділялися певні кошти, передбачені саме під цю дату. На сьогоднішній день ми, як комунальний заклад, який фінансується з бюджету міста, додаткових надходжень, окрім екскурсій, не маємо, проте є роками сформовані хороші стосунки з певними людьми, благодійниками, які допомагають нам у вирішенні багатьох нагальних проблем. На першому місці це Полтавська газонафтова компанія, яка щороку виділяє певні кошти на поновлення матеріальної бази, та ПАТ «Полтавський алмазний інструмент».

Крім того, відчутною є підтримка музею з боку міської влади у плані розширення кадрового потенціалу. Кілька років поспіль за участі міського центру занятості виділяються робочі місця на громадські роботи. Наприклад, зараз у нас працює 10 осіб, задіяних у сфері благоустрою території. Це дійсно суттєва допомога з боку місцевої влади.

 Яку культурну програму для полтавців Ви підготували на літо?

Перш за все, це відвідування самого музею. Доречі, ми першими в області запровадили аудіоекскурсії, завдяки яким можна одягнути навушники із записаною інформацією і самостійно піти залами, не обмежуючи себе рамками стандартної програми. Аудіоекскурсія в нас записана шістьома мовами. Крім української та російської, це ще польська, німецька, французька та англійська. Корисною вона може бути не тільки людям, які цікавляться історією, а й лінгвістам-перекладачам, в якості додаткової мовної практики.

Крім того, ми постійно розширюємо репертуар цікавих тематичних екскурсії. Правда деякі з них, наприклад нічні екскурсії, ми можемо надати тільки за попереднім замовленням. Якихось глобальних заходів після фестивалю до 304-ї річниці Полтавської битви, який відбувся 27 червня, ми не плануємо. Проте «Поле Полтавської битви», гарна місцева природа та унікальні пам’ятки старовини можуть зачарувати своєю неповторністю навіть невелику групу людей чи шанувальника прогулянок на однині.

 Подякувавши Наталії Володимирівні за цікаву розмову, ми вийшли за межі музею, прогулялися територією «Поля Полтавської битви», вслухалися в шум вітру, наче намагаючись почути свист куль та вибухи від гармат, скрегіт металу, підбадьорюючі оклики командирів. Дійсно, ця земля дивовижна. Вона може занурити людину в справжню героїчну феєрію та вдовольнити інтереси як величезної туристичної групи, так і поодинокого мандрівника.

Вважаємо, що у списку обов’язкових справ на це літо для кожного свідомого полтавця повинен бути похід до музею «Історії Полтавської битви». І якщо Ви були тут вже не один раз, навіть не сумнівайтесь, кожне наступне відвідування музею буде для Вас по-своєму унікальним та значущим!