У «Полтававодоканалі» розповіли про можливість прокладання трубопроводу до Карлівки

У КП ПОР «Полтававодоканал» з’явилася інформація про прокладення трубопроводу до Карлівки. У підприємстві пояснили чому було прийняте таке рішення.

Водопостачання міста Карлівки – це артезіанські свердловини з двох водоносних горизонтів глибиною від 220 до 770 метрів. Якість води в свердловинах, зважаючи на вимоги ДержСанПіНу 2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» та керуючись Директивами (EU) 2020/2184, щороку погіршується щодо вмісту фтору, хлоридів, заліза, сухого залишку, сульфатів та мінералізації. З криниць вода «пішла» у Карлівці вже давно, тож про те, що там немає іншого джерела водопостачання, ніж використання згаданих артезіанських свердловин двох водоносних горизонтів, свідчить протокол Української територіальної комісії щодо запасів корисних копалин №3470 ще від 24.04.1973 року!

Розуміючи гостру проблему з постачанням питної води необхідної якості в м. Карлівка, КП ПОР «Полтававодоканал» ще у 2013 році звернулось до Донбаської національної академії будівництва та архітектури м. Макіївки з проханням розробити техніко-економічне обґрунтування з розвитку системи водопостачання м. Карлівка, отримавши кілька варіантів розв`язання проблеми:

Обладнати бюджетні установи міста установками зворотнього осмосу. Варіант, прямо скажемо, такий собі, бо абсолютно не вирішує проблему водопостачання в цілому, адже не забезпечує якісного водопостачання для всіх мешканців міста.

Обладнати установками зворотнього осмосу водозабори у Карлівці. Саме це було взято за основу, тому й провели як лабораторні, так і промислові дослідження ефективності впровадження цього варіанту. Для цього на прохання «Полтававодоканалу» фахівці ТОВ «Гідроекологія» (м. Запоріжжя) на насосній станції встановили «пілотний» прилад ВПСМ-RO. Дослідження засвідчили: це технологічне рішення має можливість довести якість питної води до встановлених стандартів, але є дуже суттєві недоліки. Скажімо, технологічні втрати води при очищенні складають 20-30 % (концентрат), для забезпечення подавання 2200 м3/добу в мережу, втрати води становитимуть 220-360 м3/добу від об’єму піднятої води, що значно збільшить експлуатаційні витрати при підйомі води. Крім того, цей концентрат (220-360 м3/добу) повинен відводитися в каналізаційну мережу, але величини показників якості стічних вод, що надходять до каналізації, значно перевищують допустимі (ГДК) за додатком 4 до «Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. N 316. Тобто такі стічні води потребують додаткового обробітку або розбавлення перед надходженням до каналізаційної мережі. Тож впровадження цього методу можливе лише після стовідсоткового забезпечення системою централізованого водовідведення м. Карлівки, яка на даний момент складає близько 40 відсотків від потреби. Крім того, для цього необхідно додатково прокласти напірні каналізаційні колектори з кожного з 3-х водозаборів до каналізаційних очисних споруд міста. Якщо ж цього не зробити, постане питання утилізації концентрату в кількості мінімум 220 м3 кожної доби (а це ні багато, ні мало – близько 4 залізничних цистерн!), адже без забезпечення розбавлення концентрату очищення стічної води на каналізаційних очисних спорудах неможливе.

Розглядали і варіанти коагулянтів на фільтровій загрузці, провівши і лабораторні, і промислові їх випробування із залученням представників Науково-дослідного проектного інституту «Містобудпроект» (м. Харків), Пологівського хімічного заводу «Коагулянт», обладнання та фільтруючі матеріали надало для випробувань НПО «Екософт» (м. Київ). Ці дослідження виявили: використання коагулянтів ефективно очищує питну воду за показником «залізо», однак майже не очищує за показником «фтор». Неефективним виявилося і використання експериментального (виготовленого спеціально для КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ») селективного сорбенту та коагулянту SVK-Aqua 18/85.

Щодо можливості змішування підземних вод з різних водоносних горизонтів в розрахункових пропорціях, що експлуатуються нині (водоносний горизонт у відкладах канівської і бучацької серій еоцену та водоносний комплекс у відкладах нижньої крейди та сеноманському ярусі верхньої крейди), з підземними водами водоносних горизонтів в неогенових відкладах, що лежать вище, то, оцінивши експлуатаційні запаси підземних вод неогенового водоносного горизонту та направивши результати аналізів води до підприємства ТОО «Мембранні технології» (Казахстан, м. Алмати) КП ПОР «Полтававодоканал» отримало пропозицію застосувати технологію… зворотнього осмосу для покращення якості питної води у Карлівці. Цей варіант підприємство розглянуло надзвичайно детально, і, крім уже зазначеного вище, виявило, що лише собівартість водопостачання зросте майже в 2,5 рази – і це без врахування утилізації концентрату!

Ці та інші варіанти розв`язання гострої проблеми з постачанням питної води необхідної якості для 30 000 мешканців Полтавської області шукали впродовж майже десятиліття. Найбільш ефективним (якщо не єдино можливим) видається протягнути до Карлівки водовід з Водозабору № 2 обласного центру. Нині для втілення в життя цього проекту «Полтававодоканал» шукає фінансування, звертаючись навіть до закордонних донорів. Йдеться вочевидь про чималу суму, адже Комплексна Програма передбачає прокладання 50,6 км трубопроводів розрахункового діаметру та будівництво двох насосних станцій. Впровадження саме цього варіанту дозволить забезпечити питною водою належної якості не тільки мешканців м.Карлівка, але ще й інші населені пункти. Остаточний маршрут прокладання ще уточнюється, але орієнтовно (з огляду на те, що у 2018 році «Полтававодоканал» отримав листи з проханням долучитись до втілення цього проекту від Машівської селищної та Сахнівщинської і Дмитрівської сільських рад) може пролягати так: м. Полтава – Копили – Зінці – Терешки – Микільське – Кашубівка – Портнівка – Минівка – Бузова – Пасківка – Сухоносівка – Селещина – Машівка – Сахновщина – Калинівка – Карлівка.