Щеплення: за і проти

Імунізація є невід’ємним правом людини на здорове і повноцінне життя та найефективнішою зброєю у подоланні інфекційних хвороб.

Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин інвалідності та смертності населення в усьому світі.

Багато дитячих інфекційних хвороб можуть бути попереджені шляхом використання вакцин, що застосовуються при плановій імунізації. Сьогодні завдяки розробленим вакцинам існує реальна можливість захисту дітей від значно більшої, ніж раніше, кількості важких і часом смертельних інфекційних хвороб. В останні роки застосовуються нові комбіновані вакцини, щеплення якими захищає дітей одразу від кількох інфекцій.

На сьогоднішній день всі профілактичні щеплення в Україні, та в області зокрема, проводяться сертифікованими імунобіологічними препаратами як українського, так і зарубіжного виробництва. Вимоги до вакцин є більш суворими, ніж для інших лікарських препаратів. Це пов»язано з тим, що більшість з них вводиться немовлятам протягом першого року життя. З усіма документами, які засвідчують якість вакцин, батьки мають право ознайомитися у кожному пункті щеплень.

Будь-яке втручання завжди може мати якісь наслідки. І в інструкції по застосуванню того чи іншого імунобіологічного препарату теж є попередження про можливі наслідки. Але якщо ми оцінюємо користь та шкоду від цього, то ми бачимо, що користь у сотні раз більша, ніж можливі ускладнення.

Планова імунізація проти таких захворювань, як поліомієліт, правець, дифтерія та кашлюк щорічно рятує життя приблизно 3 мільйонів осіб в усьому світі. Окрім того, вона позбавляє мільйони людей від страждань, пов'язаних із тяжкими хворобами та інвалідністю. Щеплення проти керованих інфекцій проводиться згідно наказу МОЗ України № 559 від 16.09.2011 року, яким затверджено календар профілактичних щеплень. В Україні щеплення проводяться проти 10 інфекцій ( дифтерія, правець, кашлюк, кір, паротит, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В, краснуха та гемофільна інфекція), тоді як в інших країнах світу до 17 та більше. Крім перелічених обов’язкових планових профілактичних щеплень можуть проводитися інші так звані рекомендовані профілактичні щеплення в залежності від епідемічної ситуації, яка складається на території проживання та часом виникає під впливом різних факторів. В умовах низьких показників захворюваності деякі люди вважають, що вакцинація представляє більшу загрозу, ніж сама хвороба. Ці помилкові уявлення призвели до росту захворювань високонтагіозними інфекціями, такими як кір, краснуха та кашлюк. Існують беззаперечні фактичні дані щодо того, як хвороби знову проявляються при зниженні рівня охоплення імунізацією. У 2011-2012 роках найбільш актуальною проблемою для охорони здоров»я була захворюваність на кір, у більшості регіонів України. Захворюваність на кір є проблемою не тільки для України, європейські країни теж потерпають від поширення цієї хвороби.

Полтавська область займає 18 місце по захворюваності на кір (за 2012 рік захворіло 18 осіб показник захворювання 1,23 на 10 тисяч населення) при епідеміологічному розслідуванні встановлено, що дані випадки були завезені з інших регіонів України. Запобігти виникненню епідемії та розповсюдженню інфекційного захворювання можливо завдяки широкому охопленню населення вакцинопрофілактикою. Протиепідемічного ефекту можна досягти, якщо 95% населення буде охоплено щепленням.

Захворюваність на правець знизилась до спорадичної (реєструються поодинокі випадки захворювань). За 2012 рік в області зареєстровано 3 випадки захворювання на правець.

В останній час через певні релігійні погляди або через побоювання виникнення реакцій та ускладнень на щеплення батьки відмовляються від проведення їх новонародженим дітям. Кожна особа має право на особисте рішення з цього питання. Але батькам потрібно пам»ятати, що через певний період дитина буде мати тісні контакти з іншими дітьми, буде потребувати навчання в дошкільних закладах куди не може бути допущена без щеплень.

Для успішного подолання інфекційних недуг є небайдужість батьків до здоров»я своїх дітей. Адже, лише вчасне проходження імунізації, звернення до фахового лікаря, дбайливе та уважне ставлення до самопочуття дитини гарантує її право на здорове життя.