«Не існує «алергічно небезпечних» продуктів. І не існує «гіпоалергенних» тварин!» - лікар – алерголог Лариса Кулик

Алергічні захворювання у сучасному світі є одними за найпоширеніших. За даними статистики на них страждає в різних країнах 25-40% населення. Європейська асоціаці фахівців з алергії прийшла до не втішного висновку: вже у найближчі роки половина мешканців Європи страждатиме від алергії.На лікування хворих на АЗ в Європі, тільки за офіційними даними щорічно витрачаються мільярди євро. Сотні тисяч людей вмирають від бронхіальної астми, анафілактичного шоку, мільйони стають інвалідами. Весна – час традиційного загострення алергічних хвороб. Як їх лікують на Полтавщині, наскільки проблема є актуальною для регіону ми дізнавалися у завідувачки алергологічним відділенням КП «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М. Скліфосовського» лікаря – алерголога Лариси Кулик

- Пані Ларисо, скільки людей ви проліковуєте щороку у вашому відділенні?Настільки алергія є розповсюдженим явищем саме для нашого регіону?

- Останній рік з початком пандемії ми працюємо дещо у «обмеженому» режимі. Але якщо взяти загалом, то у нас проліковується щорічно близько півтори тисячі пацієнтів. Це досить серйозна цифра. Ми ніколи не порівнюємо цю кількість з іншими областями – це не дуже доцільно. Тому що є області, де, скажімо, більш розповсюджена амброзія (наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Донецька область) і області де менше карантинних рослин (переважно західні області). Тому, відповідно, у різних регіонах і менша кількість ліжок у стаціонарах, але всі ці ліжка заповнені – отже, так чи інакше, але алергія проблема актуальна для усієї України.

- Які найбільш розповсюджені різновиди алергії у Полтавській області?

- Ви знаєте, всі види алергії у нас розповсюджені. Якщо говорити про те, з якими пацієнти найчастіше до нас звертаються, то це періоди пилкування різних рослин. Це приблизно кінець липня, серпень, вересень, жовтень і іноді листопад. Тобто, спостерігаємо певну сезонність. Але є і пацієнти, які чутливі до пилку дерев.

- Зараз про алергію пишуть надзвичайно багато. Дехто з популярних медіаперсон навіть висуває гіпотезу щодо психосоматичної природи алергії. На ваше переконання – яке походження алергії? Ця недуга вроджена? Чи можна її набути, з’ївши, скажімо, велику кількість продуктів, як часто вважають обивателі?

- Алергія хвороба вроджена і тільки вроджена. Це абсолютно доведений факт, і коли нам хворі починають говорити, що алергія з’явилася у 25, 40 років – значить це реалізується спадковий фактор. У когось він може виявитися у віці немовляти, у когось у ранньому дитячому віці, і когось і підлітковому і так далі. Але це тільки спадковий фактор. Ніяких набутих алергій не існує. Вона генетично зумовлена. Я не читаю і не сприймаю інформації щодо психосоматичних факторів, чи інших. Всі найсучасніші наукові дослідження свідчать лише про одне – алергія це спадкова хвороба. Процент спадковості алергії у популяції дуже великий. Просто менша реалізація раніше була зумовлена кращими екологічними умовами. Зараз коли маємо суттєве забруднення довкілля, велику кількість шкідливих домішок у їжі, будь – яка генетична схильність швидше реалізовується.

- Тобто немає певного переліку продуктів, на які може виникнути алергія?

- Якщо у людини є схильність до алергії на щось – вона дозо незалежна. Ви можете з’їсти зовсім маленький шматочок або домішку чогось і виявиться алергія. Вона не має «накопичувального» ефекту. Це поширене хибне судження. Для кожної людини – алергіка має існувати свій так званий «паспорт алергіка». Зараз, завдяки розвиненим методам діагностики ми можемо створювати ці паспорти. І у деяких людей, які скажімо, схильні до пилкової алергії, може бути повністю відсутня алергія харчова. У інших є сезонна пилкова алергія і перехресна харчова. При чому, вона може реалізуватися у дуже важких формах – аж до анафілаксії. Просто це вирішується на прикладі кожної людини індивідуально. Є люди у яких немає побутової чи пилкової алергії – є винятково харчова. Часто можна почути заклики до обережного споживання цитрусових, шоколаду, кави. Про це не коректні вислови.

- Як зараз проводять діагностику алергії? Раніше це був доволі болючий процес? Робили, скажімо, шкірні проби тощо. Медицина зробила певні кроки у цьому напрямку?

- Так, цей метод і досі не втратив своєї актуальності. Але з розвитком з лабораторної діагностики у нас з’явилося більше можливостей точніше діагностувати алергію. Хоча ми не залишаємо ці рутинні методи. Однак, шкірні проби ми зараз робимо вкрай рідко, це вже йде другий етап досліджень. Вони залишаються, але їх сегмент значно звузився. Тому що коли ми можемо взяти кров людини і визначити, який у неї домінуючий вид алергії, яка молекула є первинно сенсабілізуючою, і це ж ми робимо не тільки для того, що б людина знала про свій діагноз. Ми маємо знати, чим лікувати пацієнта. Ми можемо також точно визначити – які продукти можна споживати, які ні. А які можна вживати тільки у термічно чи хімічно обробленому вигляді. А які повністю треба виключити з раціону. Найкраще, звісно, зробити паспорт алергіка. Так, це не найдешевше обстеження, але воно робиться один раз у житті. І ми вже потім маємо чітку і повну характеристику алергологічного профілю.

- Які у вашій практиці зустрічалися рідкісні види алергії? Скажімо, читачка розповіла, що у її сина діагностували алергію на певний вид тканин?

- Я все ж таки думаю, що у цьому випадку мова йде про контактний дерматит, і скоріше за все йдеться не про алергію саме на тканину, а на речовини чи барвники, якими тканина була оброблена. Це дещо інша тема. А взагалі, коли ми робимо комплексні дослідження, то виявляємо, наприклад, алергію на кипарис, що зовсім не характерно для Полтавщини. Або на оливки. Але це є. І доводить, що первинна сенсабілізація йде від цих алергенів.

- Раніше вважали, що алергія хвороба молодих. Який на це погляд медицини на сучасному етапі?

- Це завжди була хвороба молодих, і зараз тенденція лишається, бо виявляється частіше у юному віці – від року а то і до року, коли у дитини шкірні прояви а потім реалізація сезонної алергії. Але взагалі до сорока п’яти років алергія все - таки проявляється. Але іноді реалізується пізніше. І не ринітом вже, а астмою.

- Як дізнатися по симптомах : алергія це чи ні?

- Це підозрюють люди, у яких є сімейний анамнез. Вони з року в рік спостерігають певні прояви. Чітко це видно, коли діти страждають на сезонний риніт. І це діти батьків, які страждають на алергію. Маючи вже певний свій досвід життєвий, спостерігають мінімальні ознаки – у дитини носик чешеться, червоніють очі, то батьки одразу б’ють тривогу і приводять дитину на обстеження. Гірше, коли ви не можете відстежити сімейний анамнез. Тоді потрібно спостерігати тривалий час за однаковими симптомами.

- Чи є набор аналізів, універсальний для людей с підозрою на алергію?

- Це клінічні аналізи, хоча я завжди говорю, не бачучи людей, що це абсолютно здорові на перший погляд люди. І тільки деякі показники у аналізах можуть чітко вказати на існування проблеми, але тільки лікар вам скаже, які аналізи робити.

- Амброзія – проблема, надзвичайно актуальна для Полтави. Чи можливо якось вирішити її повністю?

- Так, це серйозна проблема, щороку ми про це говоримо, тема широко висвітлюється у ЗМІ. Останніми роками у Полтаві посилили роботу по знищенню цієї злоякісної рослини. Але, як би ми не боролися з нею, завжди є відсоток людей особливо, надзвичайно чутливих. Які зреагують на амброзію, яка знаходиться навіть за декілька кілометрів. Тому це комплексна проблема. Є люди, які реагують на цвітіння амброзії навіть в умовах проживання у мегаполісах. Звичайно, видаляючи рослини механічним чи хімічним способами покращимо загальну ситуацію. Але ми повністю не позбавимося від проблеми. Тому це дуже широке питання.

- Чи зробила медицина поступ у питанні лікування алергії? Які є нові напрацювання у цьому плані та види лікування?

- Зараз з розвитком компонентної діагностики ми можемо лікувати людей, проводити так звану алергеноспецифічну імонотерапію. З її допомогою ми значно покращимо якість життя і поліпшимо загальний стан. Взагалі, я говорю завжди так: перше і головне це бажання хворого. От якщо є наполегливе бажання хворого і фаховий лікар, який вам здатний допомогти – ви хворобу подолаєте. Часто ми маємо складні випадки через те, що довгий час хворі користуються тільки симптоматичною терапією. Тобто, вони приймають антигістамінні препарати , які зараз скрізь рекламують. Я не хочу нічого поганого про них сказати, але вони не мають стати головним а іноді і єдиним засобом лікування. А буває так: у пацієнта важкі приступи вже спостерігаються, але він все рівно п’є ті таблетки. Тобто, лікуватися потрібно. І це доступне лікування.

- Чи існує профілактика алергії?

- Скоріше ми маємо говорити за раннє виявлення. І чи скоріше буде проведено діагностику – тим легше буде у майбутньому.

- Часто ми можемо зустріти вислів, що певні породи тварин є «гіпоалергенними». З точки зору медицини це міф?

- Це абсолютний міф. Більше того, скажу, що кожна тварина має, як мінімум, п’ять видів алергенів. Шерсть, лупа, слина, сеча і у деяких тварин – виділення зі статевих залоз. Тобто «гіпоалергенні» тварини – це міф. Якщо у вас дитина алергік, ви маєте не сто разів, а тисячу разів подумати, ніж заводити домашнього улюбленця. Консультуйтеся з лікарем, можливо, потрібно буде зробити обстеження. Бо може не бути алергії на шерсть. Але після того, як тварина з’явилася в домі з часом дитина почне чхати тощо. То значить, не на шерсть а на інші компоненти алергія. І це вже психологічна травма у дитини. Що точно не покращить її стан. Підкреслюю і наголошую – якщо у вас є сімейний анамнез, перестрахуйтеся і обстежте дитину. Більше того, є випадки, коли діти мали алергію на тварин, але після лікування стан налагоджувався.

- Яка порада нашим читачам від лікаря – алерголога?

- Я хочу сказати людям, які знають про свою проблему: бережіть своє здоров’я у період цвітіння. Зараз маємо складні умови, обтяжені пандемією. Починайте профілактичне лікування за два тижні до строку вірогідного загострення, а ви вже добре знаєте, коли воно починається. Бережіть свій кишково – шлунковий тракт, бо тривалий прийом препаратів завдає йому удар. Це стосується людей, котрі вже знають про свій діагноз. Люди, які ще не знають про наявний діагноз, мають бути пильними до здоров’я. Якщо періодично з року в рік у вас спостерігаються однакові симптоми, які ви розцінюєте як ГРВІ, зверніться до алерголога. А людям, які не мають алергії і обтяженої спадковості, рекомендую вести здоровий спосіб життя. Вживайте правильні без домішок продукти, без смакових домішок, давайте організму фізичні навантаження, бережіть себе у складний для усіх нас час пандемії і будьте здорові!

Читайте також: У перинатальному центрі Полтави відкрили кабінет ведення вагітності