«Здається, що у повітрі немає кисню і ти вдихаєш пустоту!» - мешканка Полтави розповіла про те, як перехворіла на COVID-19

Кожного ранку впродовж останніх кількох місяців ми публікуємо новину щодо поширення коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні та на Полтавщині. Якщо навесні ми щиро раділи, коли бачили цифру «0» навпроти показника нових випадків у області, то впродовж останніх тижнів приводів для оптимізму немає. Щодня у Полтаві коронавірус діагностують у десятків людей. Декого із них через ускладнення доводиться госпіталізувати. Хвороба із далекої «страшилки» із телевізора стала напрочуд реальною та загрозливою. Проте, незважаючи на це, значна частина людей продовжують нехтувати елементарними правилами безпеки і навіть зараз заперечують саме існування коронавірусу, розповідаючи історії про світову змову медиків, журналістів та представників влади. На їх переконання цифри статистики – вигадані, а людей, які хворіють на коронавірус – насправді немає.

Ми розуміємо, що таких людей навряд чи вдасться переконати у чомусь протилежному. Проте однак публікуємо інтерв’ю із реальною мешканкою Полтави, яка у вересні перехворіла на COVID-19. Жінка погодилася розповісти журналістам про симптоми хвороби, пережиті нею відчуття та наслідки перенесеного захворювання. На прохання героїні матеріалу ми не називаємо її ім’я та прізвище. Можемо лише зазначити, що їй 28 років. А от решту розповіді лишаємо без змін. Читайте. Думайте.

«8-го вересня, у вівторок, прокинулася від того, що дуже першило у горлі. Одразу закралась думка, що це може бути COVID. Але у ті дні якраз горіло Макухівське звалище, тому я спершу подумала, що це через те, що я надихалася диму. Вирішила, що у мене алергія і просто купила антигістамінне. Але до вечора почала підійматися температура – 37,5, потім до ночі – 38,9. Була сильна ломота у м’язах, я навіть подумала, що це грип.

Подзвонила до лікаря, мене вислухали, але сказали, що йти із високою температурою на прийом не варто. Але на всяк випадок потрібно зробити рентген. Я поїхала, без направлення зробила рентген за 200 гривень. Він, звичайно, нічого не показав. Навіть при коронавірусі на другий день запалення іще не встигає розвинутися.

Мені сказали, що у мене ГРВІ і порадили попити мефанамінку. Я почала її пити. Температура стала спадати – на вечір було 38,5, 38,7, а на ранок вона знижувалася до нормальної. Проте краще мені не ставало. Ще у середу я почала відчувати якісь фантомні запахи – то кварцової лампи, то марганцівки, то ще чогось. А у четвер у мене повністю зник нюх. Я спеціально пробувала нюхати лимон, базилік, пральний порошок – і нічого не відчувала.

Я розповіла про свої симптоми і знову записалася до лікаря. У п’ятницю, 11 вересня, пішла на прийом. Лікарка мене оглянула, поміряла сатурацію. Звернула увагу на мій закладений ніс і сказала, якщо маю нежить, то це точно не коронавірус.

На вихідних мені стало гірше. Я кашляла так, що всередині аж щось булькало. 15-го вересня я зробила тест на COVID. І вже на наступний день знала, що у мене коронавірус.

Лікарка приїхала до мене додому, послухала, що у легенях щось не те і дала направлення на рентген. Я знову поїхала, зробила знімок і він показав лівобічну пневмонію.

Після цього я почала лікуватися вдома. Лікарка лишила мені пульсоксиметр, сказала періодично міряти сатурацію (показник насичення крові киснем – Авт.). Пояснила, якщо показник опускатиметься нижче за 90, то мене покладуть до лікарні. Я почала приймати антибіотики: один мені колов чоловік, інший пила. Це тривало 10 днів.

Найгіршим був період у 12-14 днів. Кожного дня відчувала слабкість, ломоту, викручувало усі суглоби, була постійна нудота просто як при токсикозі. Втома була настільки великою, що після походу до ванної чи миття посуду на кухні, я могла лежати нерухомо годину-дві. Навіть на третій тиждень, коли стало вже легше, втома іще була колосальною.

Думають, що при коронавірусі задишка, це коли ти часто дихаєш 300 разів на хвилину і тобі щось заважає. У мене було по-іншому. Ти дихаєш нібито спокійно, але таке враження, що у повітрі немає кисню і ти вдихаєш пустоту. Через це починається паніка, холодіють пальці рук, ніг, кидає у холодний піт. У мене за весь час сатурація була мінімум 93%, але при цьому пульс був 120.

24-го вересня я здала проби для повторного тесту. Через п’ять днів дізналася, що результат негативний.

Після того, як перехворіла на COVID-19, моє ставлення до цієї хвороби не надто змінилося. Я і раніше не впадала у паніку, але усі рекомендації виконувала. У тому числі – щодо носіння маски у транспорті та громадських місцях. Незважаючи на це, припускаю, що заразилася якраз у переповненій маршрутці. Я щоранку вожу дітей у дитячий садок, то бувало, що із усіх людей у масках – лише ми утрьох.

Зараз, через два тижні після хвороби, я все ще дуже сильно втомлююся. Для мене подвиг – вийти сходами на третій поверх, увечері може піднятися температура і я досі відчуваю не всі запахи. Людям, які це прочитають, я хочу просто сказати, щоб вони були відповідальними та захищали своє здоров'я і не наражали на небезпеку інших. Хвороба справді існує і вона навіть молоду здорову людину може зробити слабкою та безпорадною".

Нагадаємо, за минулу добу на Полтавщині на коронавірус захворіли 227 людей.

Бажаєте отримувати найважливіші новини Полтави у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram