«Був душею і серцем за Україну!» - у Полтаві вшанували пам'ять добровольця «Донбасу» Антона «Енея» Цедіка

30-го липня на Алеї Героїв у Полтаві збираються рідні, друзі та побратими добровольця батальйону «Донбас» Антона «Енея» Цедіка. 31-го липня йому б мало виповнитися 33 роки, але назавжди залишиться 27… Він загинув у останні дні серпня 2014-го у «зеленому коридорі» з Іловайська. Проте пам'ять про Антона продовжують зберігати ті, хто знав «Енея» - у житті, на революції чи на фронті.

-Він був людиною духовно насиченою. Під час Майдану завжди прагнув дій, був зі тих, хто ніколи не сказав би: «Не можу». Без зволікань поїхав на фронт. Я гадаю, Антон досі із нами і ми повинні реалізувати усі ті прагнення, які не встиг він, - говорить побратим по Майдану, «азовець» Юліан Матвійчук.

-Зараз таких, як Антон, дуже не вистачає у місцевих радах. Людей, які б мали державне бачення, - розповідає колишній боєць «Азова», зараз заступник голови обласної ради Анатолій Ханко. І розповідає сон, у якому Антон Цедік живий, читає чергову книгу і на питання про справи відповідає: «У мене все добре. Ви ж мене підтримуєте!»

-Так сталося, що під Іловайськом загинуло багато хороших хлопців… Я воював до 2018-го і у кожній гарячій сутичці згадував: «Ех, були б у мене оті хлопці – із 14-го!». Тоді дійсно у добровольці йшли хлопці, об'днані однією ідеєю. Я їхав у одній машині із Антоном, коли його прошило кулеметною чергою…, - згадує боєць «Донбасу» Тарас Гапон.

Батьки Антона – Ігор та Ольга Цедіки – подякували усім, хто зібрався вшанувати пам'ять їхнього сина.

-Він справді був у нас неординарним хлопцем. Скрізь встигав, правду відстоював. Був душею і серцем за Україну. Дуже важко, але ми тримаємося заради усього кращого, що мало бути у нашій державі. Щоб жертви наших дітей не були марними і ми таки збудували ту Велику Україну, за яку загинув Антон, - зі сльозами на очах сказала Ольга Миколаївна.