Полтавські храми, котрих більше немає (фото)

У різдвяні дні пригадаємо полтавську минувшину – храми, які бачили наші предки, і які потім були зруйновані за часів радянської влади.

Покровська церква на Павленках

Дерев'яна Покровська церква була збудована у 1707-1708 рр., у 1830 р. перебудована. У 1864 р. зведено муровану Покровську церкву з дерев'яною дзвіницею на новому місці в районі Павленківської площі. У 1903 р. споруджено муровану однобанну церкву в одному зв'язку з двох'ярусною дзвіницею в псевдоруському стилі. У 1943 році церква була закрита, у 1946 році розібрана

Каплиця Олександра ІІ

Каплиця Олександра ІІ (Іоанно-Предтечинська каплиця). Споруджена у 1883 р. за проектом архітектора Ф. Животовського на розі вул. Протопопівської і Кузнецької (тепер Котляревського і Пушкіна) в пам'ять про царя Олександра ІІ. Мурована, восьмигранна в плані, стіни завершували закомари, кути було оздоблено пілястрами тосканського ордера, увінчувалася наметом з маківкою. У 1936 р. розібрана

Троїцький храм

Троїцька церква була збудована у 1894 р. на кошти А. Колосникової на Сінній площі навпроти вул. Загородньої (тепер Зигіна) - зараз це ріг вул. Сінної і Зигіна. Мурована, одноверха, хрещата в плані, мала три престоли. Поєднувалася на західному боці з багатоярусною дзвіницею, на 1-му ярусі якої знаходився головний вхід. Була обведена мурованою огорожею з кованими гратками. При Троїцькій церкві діяли Свято-Троїцьке братство, церковнопарафіяльна школа. У 30-х рр. 20 ст. закрита і розібрана. На її місці - будинок колишнього обласного партархіву.

Храм Різдва Богородиці на Подолі

Церква Рідзва Пресвятої Богородиці на Подолі знаходилася у тодішньому передмісті Полтави , дорогою до залізничної станції. Побудована була у 1775 році, почесним громадянинином Луценком та дворянином Лаврентьєвим, на місці згорілої дерев’яної церкви, що зайнялася від удару блискавки. Завершення будівництва датовано 1845 роком. У храмі знаходився чудотворний образ Тихвинської Божої матері. Ікона ця була в іконостасі колишньої церкви, але під час пожежі зовсім не постраждала і була встановлена у новій церкві. Ікону щорічно урочисто переносили у міський собор, а звідти, на другий день, виносили для зустрічі Горбанівської ікони. Крім того, серед цінних раритетів у церкві було Євангеліє московського друку 1757 року. Церкву зруйнували у 1930 роки.

Воскресенський храм на Олександрівській вулиці

Воскресенська церква відома з кінця 17 ст. На плані Полтавської фортеці 1722 р. позначена у вигляді хрещатої п'ятидільної одноверхої дерев'яної церкви на місці теперішньої Спаської церкви. На тому ж плані з південного боку вул. Мостової (тепер Жовтнева) зображено тридільну триверху дерев'яну церкву. На її місці у 1773 р. (за іншими джерелами у 1770-1778 рр.) на кошти П. Руденка збудовано муровану Воскресенську церкву. Була кубічною чотиристовпною п'ятибанною із заокругленими зовнішніми кутами. Завдяки місцерозташуванню і виразному силуету Воскресенська церква була однією з головних домінант Полтави. У 1-й пол. 19 ст. поруч збудована мурована дзвіниця, у кін. 19 ст. територію обнесено мурованою огорожею з кованою граткою. Вознесенська церква була трипрестольною, мала приділи в ім'я св. Василія Великого та св. Сампсонія. В стіну останнього була вмурована мідна гравірована дошка, яка колись прикрашала перший пам'ятник на честь Полтавської битви. У 1936 р. церкву і дзвіницю розібрано, у 1971 р. на її місці зведено корпус музичного училища (вул. Жовтнева, 11).

Стрітенський храм

Поміж численних церков Полтави початку ХХ сторіччя яскраво вирізнялися найстаріші за віком створення барокові храми. Саме стиль українського бароко був (і залишається нині) найбільш українським. Він уособлював в собі квінтесенцію мистецького надбання України, яскраво концентруючи суто українські традиції архітектурного формотворення. Однією з видатних барокових церков XVIII сторіччя у центральній частині історичної Полтави була Церква Стрітення Господнього. Але ще в XVII сторіччі на її місці існувала дерев’яна Стрітенська цвинтарна церква, яка стояла на розі головної Соборної вулиці та гласису (площі перед фортечними укріпленнями). Була вона, як і переважаюча більшість тодішніх українських храмів, трибанною. Поруч з церквою дерев’яна дзвіниця, яку у 1807 році було реконструйовано і влаштовано на стовпах. У 1781 році у день Різдва Христового через ветхість дерев’яна Стрітенська церква зруйнувалася. На її місці протягом 1782-1787 років була зведена мурована п’ятибанна Стрітенська церква у стилістиці пізнього бароко.

Хрестовоздвиженський костьол

Для римо-католицької громади у 1859 році споруджено Хрестоздвиженський костьол (арх. Л. Н. Семко-Савойський), розташований на розі вулиць Стрітенської та Малосадової (тепер ‑ вул. Короленка), навпроти території богоугодних закладів. Мурована однонавова римська базиліка вирішена у стилістиці пізнього класицизму. Західний фасад прикрашав розвинений портал у вигляді колонного портику композитного ордеру з трикутним фронтоном. Стіни бічних фасадів структуровані ритмом високих аркових вікон, об’єднаних аркадою сандриків. Костьол знищений у 1937 році

Лютеранська кирха

1881 рік – побудовано лютеранську Петропавлівську кірху (арх. Б. Г. Михаловський, С. Г. Григораш) у трикутному сквері східного сектору Круглої площі між вулицями Монастирською та Кобеляцькою (нині ‑ вул. Європейська). Храмова споруда мурована, прямокутна у плані, однонавова, з п’ятигранною вівтарною апсидою та дзвіницею над головним порталом. Кірха вирішена у псевдоготичному стилі із застосуванням характерних декоративних (фіали, стрілчасті арки, роза з орнаментальною рамою) та конструктивних (контрфорси, наметове шатро, нервюри) елементів. Лютеранський храм знищено у 1933 році.

Публікація створена за матеріалами відкритих джерел

Читайте також: У Полтаві розгорнулося Різдвяне містечко