Уляна Супрун заступилася за матюки: лаятися навіть корисно для здоров’я!

Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун у своєму стилі відреагувала на новину про законопроект щодо матюків. Нагадаємо, його 2-го липня зареєструвала у Верховній Раді народний депутат Ольга Богомолець. У проекті закону Кабінету Міністрів України пропонують скласти перелік ненормативних слів, які не можна вживати у публічних промовах та у ЗМІ. Поява законопроекту підняла хвилю іронічних жартів та серйозного обурення у соціальних мережах.

Не пройшла осторонь і Уляна Супрун, яка відома своїми нестандартними заявами із різних приводів. На думку в.о. міністра охорони здоров’я, влучно і точно застосована лайка не лише не шкодить, але й допомагає здоров’ю. Втім, варто відзначити, що Уляна Супрун застерігає українців від ненормативної лексики у публічних промовах, адже це сприймається як некомпетентність.

Про це Супрун написала у черговому блозі у «Фесбук».

«Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків. 

▪ Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів.

Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні. Слова на “б” чи “с” не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу — “тримайся!”

▪ Важливо, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне. 

▪ Розуміти і висловлювати свої емоції — корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій.  А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію. 

▪ Крім цього, люди, що мусять на роботі посміхатися клієнтам, після роботи частіше напиваються — постійне приховування справжніх емоцій і примус до позитиву виснажує психіку.

▪ Існує образ не дуже розумної чи культурної людини, яка розмовляє матюками. Цей образ справді має підґрунтя, але лише частково. Заборона матюків тут не допоможе. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені.

▪ Цікавим є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово. Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром.

Тому звичайне мовлення та обсценна лексика — це окремі речі з точки зору нейрофізіології. Люди з афазією мають негаразди в центрах мовлення (ділянках мозку Брока і Верніке), але лайки обробляються іншими ділянками — глибокими і більш древніми ділянками, зокрема, амигдалою та базальними гангліями.

Амигдала відповідає і за бажання лаятися, коли щось впало на ногу, і за переляк та відчуття загрози, коли матюкаються нам в обличчя з метою образити. У тварин також саме амигдала залучена в крики в разі загрози чи травми (котові наступили на хвоста і він зойкнув). Але в людей стара ділянка мозку пов’язалася із новою мовною надбудовою — обсценною лексикою, яку свідомість зазвичай фільтрує як табуйоване явище.

▪ Лайка і життя в соціумі тісно пов’язані, і в не найгірший спосіб. Вважається, що люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль та страх, та притаманну приматам агресію (жбурляння) на прийнятну в соціумі лайку. Там можна і висловити свої почуття спеціальними словами, і нікого не травмувати.

▪ Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою — такі дослідження.  Але ненормативна лексика в офіційних промовах сприймається як некомпетентність, так що будьте уважні.

Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо".

Раніше Уляна Супрун пояснила - чи отруйні ягідні кісточки?