Керівник полтавської юстиції розповів усе про стягнення аліментів

За офіційними даними Міністерства юстиції України у період із 2014-го до 2017-го року в Україні щорічно реєстрували по 33–38 тис. розлучень, а у 2018 році їх було майже 54 тис. На жаль більшість із  цих родин має неповнолітніх дітей, яким батьки повинні забезпечити нормальний розвиток та достойне життя. Про те, як колишнє подружжя може досягти компромісу у вихованні дітей розповідає очільник юстиції Полтавщини Олег Тимченко.

Відповідно до Конституції України одним з головних обов’язків батьків є обов’язок по утриманню своїх неповнолітніх дітей. Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадку продовження нею навчання - до досягнення 23 років. Цей обов’язок покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі.

Після розлучення подружжя має два варіанти вирішення питання утримання свої дітей:

 мирний шлях;

  примусовий (судовий) порядок.

Сучасне сімейне законодавство визначає наступні шляхи мирного вирішення даної ситуації:

-         домовленість сторін: в усному порядку, батько і мати домовляються між собою щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку тому з батьків, з ким залишається проживати дитина. Дана домовленість може бути лише усною, але для додаткових гарантій виконання даних домовленостей батьки можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини (дана категорія договорів може мати різні назви, але всі вони визначають порядок утримання та забезпечення умов життєдіяльності дитини);

-         подання заяви за місцем роботи платника аліментів. Сімейний кодекс визначає, що дану заяву повинен подати самостійно платник аліментів за місцем своєї роботи (місцем отримання доходу), але на практиці бувають випадки, коли роботодавець приймає заяву того з батьків, з ким залишається проживати дитина, особливо, якщо інший з батьків не заперечує проти цього;

-         набуття дитиною права власності на нерухоме майно, зазвичай шляхом укладення нотаріально посвідченого договору дарування, в якому буде зазначено, що майно передається у рахунок сплати аліментів - автоматично звільняє батька від сплати аліментів на дитину до досягнення дитиною повноліття.

Відсутність згоди одного з батьків щодо розміру або періодичності сплати аліментних зобов’язань та неможливість прийти до консенсусу автоматично виключає врегулювання ситуації мирним шляхом.

Як вирішити ситуацію у судовому порядку?

На сьогоднішній день існує два способи отримання судового рішення про призначення аліментів – в порядку спрощеного (наказного) провадження та в порядку позовного провадження. 

Розгляд справ в порядку позовного провадження відбувається за загальними строками та порядком. Тобто, особі необхідно підготувати та подати до суду (за місцем свого проживання, чи за місцем проживання боржника – на вибір) позовну заяву, в якій зазначити окрім обов’язкових вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, також у який спосіб будуть присуджені аліменти (в частці від доходу чи твердій грошовій сумі).

Сімейним кодексом України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері/батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.       

Особа, з якою проживає дитина, має право звертатися із заявою також у рамках наказного провадження – так званого спрощеного провадження.  Особа може звернутися до суду за місцем свого проживання.

Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі – у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Строки розгляду заяв про видачу судового наказу значно скорочені в порівнянні з позовним провадженням та становлять 5 днів з моменту надходження заяви.

Які фактори враховуються судом при визначенні розміру аліментів?

Суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від доходу платника аліментів з урахуванням таких обставин:

-       стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

-       стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

-       наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дітей;

-       наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

-       наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

-       доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

-       інші обставини, що мають істотне значення.

Який розмір аліментів може бути присуджено судом?

28 серпня 2018 року були внесені зміни до Сімейного кодексу України та інших нормативів, які регулюють порядок утримання аліментів.

Сімейним кодексом України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Завдяки прийняттю другого пакета законів #ЧужихДітейНебуває в українському законодавстві виокремлено поняття «мінімальний гарантований» та «мінімальний рекомендований» розміри аліментів.

Відтак, мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

  З 1 січня 2019 року він становить: 1626 гривень для дітей менше 6 років;               2027 гривень для дітей 6 років і старших.

За матеріалами ГТУЮ