Коли відмінять «мажоритарку», скільки жінок потраплять у списки партій, хто стане майбутнім президентом? Про це знали і розповіли у Полтаві експерти Центру UA

27 квітня у Полтаві побували експерти проекту ЦентрUAОлег Рибачук та Єгор Поляков. Разом із полтавськими журналістами вони попили кави у «Барі 22» та поговорили про зміни у виборчому законодавсті.

Для довідки. Олег Рибачук — голова і співзасновник Центру UA, один з ініціаторів кампанії «Новий Громадянин» та громадського руху ЧЕСНО, а також голова наглядової ради Фундації «Суспільність». Після помаранчевої революції Рибачук був віце-прем’єр-міністром із питань європейської інтеграції та главою Адміністрації Президента України Віктора Ющенка. До того як піти в політику, працював у банківській сфері, зокрема, в Національному банку України.

Єгор Поляков. Аналітик. Аналітик; poliakov.centreua@gmail.com. Поляков Єгор працює полісі-аналітиком в рамках проекту «Рівний доступ до політики». До цього займався пошуком і аналізом даних для поточних проектів руху ЧЕСНО. Випускник «Києво-Могилянської академії», магістр філософії.

Чому варто змінити Виборчий кодекс?

Під час зустрічі експерти розповідають про необхідність прийняття нового Виборчого кодексу. Який би нарешті змінив правила, прийняті іще за Віктора Януковича та «Партії регіонів». 225 депутатів Україна обирає по мажоритарні. І нерідкісні випадки, коли цілі округи просто засіваються гречкою і перемога для кандидата фактично купується. Ще 225 депутатів обираються за закритими партійними списками. І грошові мішки купують прохідні місця у списках. А потім, звісно, плюють на якісь там інтереси виборців, які підтримали політсилу. Новий Виборчий кодекс передбачатиме вибори за відкритими партійними списками. Мажоритарка зникне і вже не можна буде перемогти, просто засіявши округ гречкою/цукром/ліками. А відкритті списки скажуть «стоп» олігархам. Адже грошовим мішкам стане неможливим (або складним) купити прохідне місце. Тому що виборець може проголосувати не за того кандидата, який дав більше грошей, а за того, який дійсно має репутацію та авторитет у конкретному регіоні.

Одне лише погане у новому Виборчому кодексі - нинішній склад Верховної Ради не надто хоче його приймати. Тому на 15 травня запланована загальноукраїнська акція з вимогою прийняти Виборчий кодекс, а 17 травня така акція пройде в Києві під стінами Верховної Ради.

Що має змінити Виборчий кодекс?

Далі у форматі вільної розмови київські експерти та полтавські журналісти поговорили про зміни, яких очікують від прийняття кодексу. Це, наприклад, запровадження законної можливості для Мінюсту перевіряти, принаймні раз на три роки, діяльність партій – у тому числі на місцях. Це треба зробити для того, аби убезпечити від постійної практики купівлі олігархами якихось давно зареєстрованих, але бездіяльних партій. Така норма дозволить позбутися – шляхом скасування реєстрації – від таких партій, які роками перебувають у анабіозі, доки не знадобляться комусь під вибори.

Також важливим фактором є зміни до статутів партій. Експерти та активісти пропонують обмежити монополію партійних лідерів та, відповідно, збільшити можливість прийняття рішень для рядових партійців. А то у більшості українських партій звичайним партійцям лише доносять волю вищого керівництва. А впливу знизу, як такого, немає.

Також новий кодекс має чітко встановити жорсткі гендерні норми. Під час цих виборів партії вирішували питання 30-відсоткової гендерної квоти тим, що включали жінок десь у кінець списку, розуміючи, що більшість із них завідомо не пройдуть. За новими запропонованими правилами із кожної п’ятірки двоє кандидатів мають бути однієї статі. Тобто із 15 кандидатів щонайменше 6 будуть жінками. Або, навпаки, 9 – жінками, а 6 – чоловіками.

-До цього ЦВК чомусь вважав виконання гендерної норми обов’язковою. І за її порушення партії не несли ніякої відповідальності. Тепер новий кодекс має встановити жорстку норму, - пояснюють експерти «Центру UA». І припускають, що поправку щодо гендеру у кодексі таки залишать, - пояснює Єгор Поляков.

А от іншу поправку – яка стосується обов’язкового навчання членів ДВК – напевно, приберуть. Просто до наступних виборів не встигнуть розробити методологію навчання та запровадити її на практиці.

-Хоча ЦВК надзвичайно зацікавлена у проведенні такого навчання. Адже кожних виборів стикаються із непрофесійністю та елементарною необізнаністю у нормах законодавства серед членів виборчих комісій, - говорить Олег Рибачук.

У запровадженні навчання у майбутньому експерти не сумніваються, проте це буде, скоріш за все, не перед найближчими виборами.

Як, коли і чому навчатимуть виборців?

Навчати потрібно не лише членів ДВК. Велика проблема – необізнаність у політичних, законодавчих та виборчих нормах – самих українських виборців. Їх також потрібно навчати, аби вони голосували не за гасла, обіцянки і гречку, а за конкретні програми.

Навчати виборця будуть вже зі шкільної парти. За новим Законом про освіту вже із 8-го класу учні вивчатимуть «Громадянську компетенцію». У ВНЗ ставку робитимуть на пари «Політології». Хоча зараз вона не є обов’язковою до вивчення у всіх вишах. А, між тим, студенти тих ВНЗ, де була «Політологія», виявляли вищу громадянську позицію і більш рішуче відстоювали свої права.

Найбільш «проблемний» виборець – який часто не ходить голосувати, або найчастіше не знає, яку партію підтримувати – входить до вікової групи 25-45 років. В принципі, політичною освітою цього виборця мали б займатися самі партії. Але більшість із них цього не робить. А зусиль громадських організацій у цій сфері не вистачає.

Хто стане наступним президентом України?

Наприкінці зустрічі журналісти із Полтави подискутували із гостями на загальнополітичні теми. Зокрема, поцікавились – кого експерти бачать новим Президентом України. Прізвищ експерти так і не назвали, але Олег Рибачук дуже чітко і зрозуміло відповів на питання, використавши просту і, водночас, зрозумілу аналогію.

-Питання не у тому, щоб обрати такого цапа, який би не став їсти капусту. Питання у тому, щоб встановити такі норми, за яких їсти капусту буде боляче і шкідливо для шлунку. Тоді, побачите, і черга цапів стане меншою!

Іншими словами, в Україні мають запрацювати такі закони, які не дозволять Президенту – незалежно від того, ким він буде, монополізувати владу і змінити країну під себе.

Володимир Паршевлюк