Чи можливо перетворити Полтаву на енергоефективне місто?

Днями активісти громадських організацій «Еколтава» та «Екоклуб» презентували публічний аналіз Плану дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) м. Полтава до 2020 року. Яку оцінку поставили експерти нашому плану? Чи є доступні шляхи його реалізації? Чи можуть найближчим часом екоактивісти чекати підтримки втілення плану від міської влади?  

Міська рада Полтави підписала Міжнародну угоду мерів та на початку 2017 року прийняла головний енергетичний план міста. Він зобов’язує Полтаву знизити викиди СО2 на 22,4% до 2020 року. На думку експертів, це амбітна ціль, яку можна досягнути впровадженням заходів з енергозбереження, збільшенням генерації «зеленої енергії», розвитком громадського транспорту та вело інфраструктури, збільшенням кількості зелених зон. Виконання Плану також дозволить скоротити залежність від російського газу, що в умовах воєнної агресії з боку східних сусідів є вкрай важливим. Українці гостро відчули цю залежність останнього опалювального сезону завдяки урядовій акції “Прикрути!”. Щоб вона не набула постійного характеру, курс країни має бути на енергоефективність.

Як бачимо, швидке та ефективне втілення плану підсилене потужною мотивацією. Утім, у Полтавській міськраді спрацьовує ментальне: "Поки грім не гряне, мужик не перехреститься". Мало того, що дієвого сприяння розробники плану від влади не відчувають, так їм ще й встромляють палки в колеса: цей звіт, із супутньою прес-конференцією мали слухати у приміщенні міськради, але за два дні до зазначеної дати голові правління ГО «Еколтава» Юлії Мельник зателефонувала одна із заступниць мера, Ольга Борисенко і скасувала захід. Мовляв, він не на часі, а вона дуже зайнята. Таке ставлення обурило гостя із Рівного, координатора проектів ГО «Екоклуб» Дмитра Сакалюка:

«Я хотів би закликати міську раду бути більш відкритою, тому що громадські активісти вони не чорти, і ми робимо це все не через те, щоб показати, що той план поганий, а той хороший, ми це робимо для того, що хочемо жити в своїх містах, в якісних умовах. Я займаюся енергоефективністю тому, що в моєї бабусі в селі була річка, в якій я купався, ловив рибу в дитинстві. На сьогодні її не існує, вона пересохла. Лісів у яких я збирав гриби половини немає. Та й гриби перетворюються на монстрів, або ж вони просто не виживають. В мене дворічна донька, і я хочу, щоб вона побачила хоча б те, що бачу я. І, власне, те, що ми робимо, ми робимо заради того, щоб жити якісно».

Аналіз ПДСЕР: на що варто звернути увагу громаді?

В ході громадської оцінки, що відбувалась за спеціально розробленою методикою, енергетичному плану міста було присвоєно 8 балів з 24-х можливих. Першим, на що звертають увагу активісти, у плані немає інформації про те, скільки місто споживало енергії у 2011-2015 рр, що передують року розробки ПДСЕР. Це не дає можливості оцінити тренди - збільшили чи скоротили полтавці споживання енергії. Перевагою є те, що в плані врахували викиди від усіх видів громадського транспорту, у той же час оминули сектор промисловості - викиди від великих заводів залишилися поза увагою. Влада Полтави ставить собі амбітну ціль - до 2020 року скоротити викиди вуглекислого газу у повітря на 22,4% у порівнянні з 2010-м, базовим роком. І збирається витратити на це починаючи з 2017 року 3,6 млрд грн. Це прекрасна сума. Єдиний недолік, у ПДСЕР не вказано, звідки ці кошти будуть залучені в такому розмірі. Є лише припущення.

Якими шляхами маємо йти до втілення ПДСЕР в життя?

За задумом розробників до 2020 року змін має зазнати зовнішнє освітлення, система постачання теплової енергії, а також водопостачання. Передбачені також інвестиції у енергоефективність житлового сектору, бюджетних закладів, міського транспорту. За розрахунками, найбільший ефект матимуть заходи реалізовані у житловому секторі (утеплення, заміна освітлення, встановлення ІТП) - 74% скорочення викидів СО2 від загальної кількості викидів у ПДСЕР. Проте, вони потребують і найбільших витрат - майже 85% від загальних інвестицій, що має залучити місто. Натомість, чітких цілей по залученню фінансування у цю сферу у плані немає, в місті також відсутня програма з енергозбереження та енергоефективності. А реальність така, що на підтримку “Теплих кредитів” для ОСББ у 2018 році виділили лише 100 тис грн! Тому, очікувати масового утеплення полтавських багатоповерхівок та встановлення індивідуальних теплових пунктів не варто. Хоча саме ці заходи дозволили б суттєво скоротити витрати енергії в місті та платити лише за те тепло, яке фактично споживає будинок. Ще одним недоліком енергетичного плану є відсутність прогресивних заходів зі скорочення викидів СО2 у місті.

На думку активістів, це можуть бути:

● організація відділу енергоменеджменту та запровадження енергомоніторингу в усіх бюджетних установах Полтави (першочергово).

«ПДСР це класно, але інвестору, який прийде в місто, також важливо знати з ким працювати. Коли він приходить в Хмельницький, він знає, що там фаховий енерговідділ, який може якісно працювати, зробити розрахунки, контактувати з мером, і не треба буде 5 листів писати, 10 дзвінків робити. Наше побажання таке, щоб побільше було запитів стосовно енергетичної політики в місті. Зима вже скоро. Й вона буде проходити щороку. І щороку ми говоримо про великі платіжки, неперспективні будинки, але за помахом чарівної палички проблему не вирішиш. Зараз кожен зі свого боку повинен робити те, що може. Громадськість – має робити –запит на пріоритет енергозбереження в місті, місто повинно розуміти, як ми можемо бути привабливим містом для інвесторів. Мешканці міста мають робити запит на інструменти для покращення енергоефективності. Поки немає цього запиту, влада думає зазвичай, що це непотрібно людям. Все залежить від нашої спільної кооперації», - каже Юлія Мельник.

● запровадження Револьверного фонду - фінансового механізму для впровадження заходів з енергозбереження у житловому секторі;

● значно більша грошова підтримка державної програми «Теплих кредитів» та інші фінансові механізми для ОСББ.

● міська програма підтримки кредитування/субсидування купівлі приватних СЕС до 30 кВт.

● міська програма розвитку громадського та вело транспорту тощо. Як же досягти запланованих 22 % скорочення викидів та де знайти на це гроші? У основному енергетичному плані Полтави розробники не вказують чітких дій для залучення фінансування та додаткових інвестицій для досягнення своїх зобов’язань.

Є лише припущення щодо можливості залучати грантові та кредитні кошти. Проте, маючи більш чіткі та прогресивні плани, фаховий енергоменеджмент - значно легше залучити необхідні інвестиції зовні, не навантажуючи міський бюджет. Чим зараз активно займаються такі міста, як Луцьк, Житомир, Хмельницький, Кременчук і Миргород, про успіхи яких можна почитати в українському медіа-просторі.

Хто відповідальний за реалізацію запланованого?

Відповідальними виконавцями ПДСЕР визначено комунальні установи “Полтаватеплоенерго”, ПАТ “Полтавагаз”, “Полтававодоканал”, ПАТ “Полтаваобленерго”, КП “Міськсвітло”, КП “Полтаваелектроавтотранс”, а також структурні підрозділи виконавчого комітету Полтавської міської ради. Варто зазначити, що процес розробки ПДСЕР Полтави не передбачав громадських обговорень та не був представлений доступною мовою для широкого загалу. За правилами європейської ініціативи “Угода мерів”, муніципалітети повинні звітуватися про виконання ПДСЕР раз на 2 роки. Оскільки ПДСЕР м. Полтава прийнятий у 2017 році, то ще жодного звіту не було оприлюднено. Проте, “Еколтава” сподівається, що на початку 2019 року він буде підготовлений та опублікований на сайті Полтавської міської ради та офісу “Угоди мерів” в Україні.

“Розробка та прийняття ПДСЕР – це вже перемога і важливий крок для розвитку Полтави. Проте, документ потребує уточнень та доопрацювань, постановки більш чітких цілей та індикаторів досягнення. Він має бути не просто документом для донорів, а перш за все робочим документом для нас самих. Це дасть змогу ефективно залучати зовнішнє фінансування, суттєво скоротити витрати з міського бюджету та вкладати ці кошти у розвиток соціальної, культурної сфери та благоустрій міста. Великий переломний момент буде тоді, коли міста зрозуміють, що енергетичний план це не для угоди мерів, не для донорів, це перш за все для нас самих. Тому він має бути реальним, робочим інструментом, з яким працюватиме міська рада. Це все одно, що розпорядок дня: я його напишу для себе, тому що хочу бути ефективнішою, організованою, успішною. Чи я його напишу для мами, бо вона так хоче й вона мені дасть 5 грн. на морозиво», - підсумовує Юлія Мельник.

Ольга Мороховська, використано матеріали та графіку ГО «Еколтава»