На Полтавщину суне Юра Єнакієвський

У полку українських геологів прибуло - на днях на Полтавщині було відкрито науково-виробничий центр «Укрнаукагеоцентр», який займеться вивченням запасів сланцевого газу в нашій країні. Спочатку відкриття центру, створеного під патронатом Державної служби геології і надр та НАК «Надра України», не привернуло до себе взагалі ніякої уваги.

Адже «Укрнаукагеоцентр» був створений на базі давно існуючого державного Полтавського нафтогазового регіонального геологічного підприємства. До останнього часу це ДП входило в структуру «Полтаванафтогазгеологія», але оскільки зараз остання перебуває в стані банкрутства, рішення чиновників вивести з її складу полтавську держкомпанію і перетворити її в «Укрнаукагеоцентр» виглядало абсолютно логічно.

Однак, як з'ясувалося, навіть це буденне рішення чиновників має прихований сенс. Зокрема мова йде про те, що «Укрнаукагеоцентр» не буде продовжувати роботу свого попередника (пошук і розробка родовищ нафти і природного газу), а займеться дослідженням покладів сланцевого газу. Така переорієнтація виглядає дивно, адже Полтавське нафтогазове регіональне геологічне підприємство довгі роки копіло досвід розробки саме нафтових родовищ, а також покладів з природним газом.

Але при більш детальному вивченні ситуації стає ясно, що у Держслужби геології і надр була як мінімум одна вагома причина створити науковий центр з пошуку сланцю на Полтавщині.

Йдеться про те, що останнім часом в цьому регіоні надзвичайно активізувався процес видачі приватним компаніям спеціальних дозволів на користування надрами. У цьому списку лідирує ТОВ «Голден Деррік». За останні кілька місяців ця фірма отримала дозвіл на розробку мінімум 29 вуглеводневих площ, з яких 23 вміщають запаси нафти і природного блакитного палива, а решта шість - сланцевого газу.

Незважаючи на те, що кількість майданчиків, що вміщають традиційні енергоносії (нафта і природний газ), значно перевищує кількість сланцевих ділянок, можна прогнозувати, що «Голден Деррік» зробить ставку в першу чергу на видобуток останніх. По-перше, тому що шість сланцевих майданчиків, переданих в експлуатацію цієї компанії, займають колосальну площу - майже 1,6 тис. км2.
Це означає, що шанси знайти корисну копалину на такій території набагато більше, ніж виявити нафту і природний газ у відносно невеликих 23 нафтогазових зонах. По-друге, розвідка сланцевих покладів у Полтавській області фактично відбуватиметься за державний рахунок, адже новоспечений «Укрнаукагеоцентр» фінансуватиметься з держбюджету.

Очевидно, що домогтися роботи в настільки комфортних умовах «Голден Деррік» навряд чи вдалося б без впливового лобіста. Тут буде доречно сказати, що дане ТОВ було засновано за участю кіпрського офшору Hartlog Limited. А останній, у свою чергу, також відомий як засновник київського ТОВ «Монолітінвест», заснованого Анатолієм Ставицьким, батьком глави Державної служби геології і надр Едуарда Ставицького. Незважаючи на цей факт, Ставицький-молодший спростовує будь-яку причетність до «Голден Деррік» і контролю над його фірмою Hartlog.

На цьому тлі правдоподібно виглядає версія, що «Голден Деррік» зміг отримати право розробки безпрецедентної кількості перспективних ділянок завдяки одному з найвпливовіших бізнесменів країни - Юрію Іванющенко. На користь цієї версії говорить хоча б та обставина, що Едуард Ставицький призначений головою Госгеослужби за протекцією голови Мінагрополітики Миколи Присяжнюка, який в свою чергу входить до найближчого оточення Юрія Іванющенка.

Цілком ймовірно, що крім перерахованих сланцевих ділянок «Укрнаукагеоцентр» буде також досліджувати інші площі, що вміщають сланцевий газ. Серед них цілком можуть виявитися ряд територій Луганської області.

У недалекій перспективі Юрій Іванющенко може легко зосередити в своїх руках всі перспективні майданчики в Україні, сумарні запаси яких оцінюються в 10 трлн. м3 сланцевого газу. Таку можливість йому дає не тільки безмежний адміністративний ресурс, а й нинішні правила гри на вуглеводневому ринку країни, згідно з якими отримати спецдозвіл поза аукціоном може будь-яка компанія з часткою держави в скромні 25%.