Омепразол: забудь про виразку шлунка

Омепразол: забудь про виразку шлунка

Що таке виразка шлунка?

Виразка шлунка, або пептична виразка, — це кислотозалежне захворювання з ураженням слизової оболонки шлунка, внаслідок чого утворюється дефект тканини.

Основні причини виникнення:

● інфікування бактерією Helicobacter pylori, яка пошкоджує слизову оболонку шлунка;

● вживання нестероїдних протизапальних препаратів (ацетилсаліцилової кислоти, ібупрофену тощо);

● стрес, куріння, надмірне вживання алкоголю та гострої їжі.

Патологія розвивається через порушення балансу між факторами агресії, які пошкоджують слизову оболонку, та факторами захисту шлунка. Схематично процес виникнення виразки шлунка виглядає наступним чином:

● порушення захисного бар'єра слизової оболонки — патогенні мікроорганізми Helicobacter pylori руйнують захисний шар слизу; нестероїдні протизапальні препарати пригнічують синтез простагландинів, які захищають слизову оболонку, куріння та алкоголь безпосередньо пошкоджують слизову оболонку;

● підвищена кислотність шлункового соку — Helicobacter pylori стимулюють підвищену продукцію соляної кислоти, стрес активує парасимпатичну нервову систему, що збільшує виділення кислоти;

● порушення кровопостачання слизової оболонки — негативні фактори порушують мікроциркуляцію в слизовій оболонці шлунка, зменшуючи кровопостачання;

● пошкодження слизової оболонки — внаслідок комплексної негативної дії перерахованих факторів пошкоджується слизова оболонка шлунка, утворюється вада у вигляді виразки;

● загострення та ускладнення — виразка поглиблюється через дію кислоти та пепсину, може виникнути кровотеча з ураженої ділянки, а при прогресуванні — перфорація (прорив) стінки шлунка.

Лікування виразки шлунка передбачає прийом препаратів — інгібіторів протонної помпи для зниження кислотності та в разі потреби — антибактеріальну терапію для ерадикації Helicobacter pylori. У деяких випадках може знадобитися хірургічне втручання. Одним з найбільш широко використовуваних інгібіторів протонної помпи єомепразол, в інструкції до якого серед показань до застосування вказане лікування доброякісної виразки шлунка.

Медикаментозне лікування виразки шлунка

Чим та як лікувати виразку шлунка? Сучасне медикаментозне лікування виразки шлунка відбувається згідно з міжнародними рекомендаціями, які мають назву Маастрихтський консенсус. Рекомендації вперше опубліковані у 1997 р. після наради експертів в Маастрихті, Нідерланди. З того часу консенсус періодично оновлюється на основі нових наукових даних. Схема терапії виразки шлунка спрямована на усунення основних факторів ризику, ерадикацію інфекції Helicobacter pylori та зменшення впливу агресивних чинників. Застосовується потрійна або квадротерапія із застосуванням інгібіторів протонної помпи, антибіотиків та препаратів вісмуту, обмеження вживання алкоголю, куріння, нестероїдних протизапальних препаратів.

Препарати для лікування виразки шлунка

Одним з ключових етапів лікування виразки шлунка є ерадикація H. pylori. Маастрихтський консенсус рекомендує потрійну або квадротерапію:

● потрійна терапія — інгібітор протонної помпи + кларитроміцин + амоксицилін або метронідазол;

● квадротерапія — інгібітор протонної помпи + вісмут + тетрациклін + метронідазол або амоксицилін.

Вибір схеми залежить від регіональних показників резистентності H. pylori до антибіотиків. Після завершення курсу терапії рекомендується повторне тестування на H .pylori для контролю успішності ерадикації.

Препарат омепразол

Що лікує омепразол? Він належить до інгібіторів протонної помпи, що застосовують для лікування кислотозалежних захворювань. Він діє шляхом блокування фермента Н+/К+-АТФази, яка знаходиться в парієтальних клітинах шлунка і відповідає за виробництво соляної кислоти.

Механізм дії омепразолу наступний:

● всмоктування та активація — омепразол є ліпофільною сполукою, що потрапляє в кров у неактивній формі. Після надходження в парієтальні клітини шлунка він перетворюється на активний циклічний сульфенамід під впливом кислого середовища;

● зв'язування з протонною помпою — активний метаболіт омепразолу зв'язується з ферментом Н+/К+-АТФазою на секреторній поверхні парієтальних клітин і блокує його активність;

● пригнічення виділення протонів — блокування Н+/К+-АТФази омепразолом перешкоджає транспортуванню протонів водню (Н+) з парієтальних клітин у просвіт шлунка, тим самим пригнічуючи синтез соляної кислоти;

● тривала дія — омепразол утворює стійкі ковалентні зв'язки з протонною помпою, інактивуючи її протягом усього життєвого циклу ферменту (близько 24 год).

Коли призначають омепразол? Показання до застосування омепразолу:

● лікування виразок шлунка та дванадцятипалої кишки доброякісного характеру, зокрема виразок, спричинених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів;

● ерадикація бактерії Helicobacter pylori при комбінації омепразолу з антибактеріальними засобами;

● терапія гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;

● профілактика потрапляння кислого вмісту шлунка в дихальні шляхи;

● лікування синдрому Золлінгера — Еллісона — патологічно надмірної секреції соляної кислоти в шлунку;

● зменшення вираженості симптомів диспепсії.

Як приймати омепразол? Препарати для терапії виразки шлунка та інших кислотозалежних захворювань з омепразолом випускають як для перорального прийому (у формі таблеток, капсул), так і для парентерального введення (ліофілізат для ін'єкцій у флаконах). Добова доза омепразолу становить 10–120 мг залежно від патології.

Коли приймати омепразол: до чи після їжі? Час прийому омепразолу має збігатися з періодом вживання їжі: безпосередньо до початку їжі або під час неї, адже для належного розчинення та абсорбції омепразолу необхідне кисле середовище шлунка, яке створюється при надходженні їжі.