Відомий полтавський художник та рекламіст Михайло Шлафер прокоментував нещодавні «баталії» в Полтавській міській раді, які мали місце замість спланованої сесії та повідав, як вважає за потрібне голосувати на мерських виборах.
Михайле Львовичу, те, що сталося в Полтавській міськраді, отримало надто широкий розголос і різні оцінки. Ви, як рекламіст, маєте компетенцію говорити про це фахово. Хотілося би почути Вашу думку.
- Все просто. Це називається, коли один піариться за рахунок іншого. І немає там ніяких замислів за цим покращити ситуацію чи вирішити якісь наболілі питання для людей. Стоїть замисел – голосно пропіаритися.
Капліну за рахунок Мамая?
- Був би не Мамай, а хтось інший, та ж ситуація була б. Тобто, тут не має значення особистість мера – має значення політична технологія. Мовляв, треба попереднього мера «мочить». Свого часу нинішній мер (Олександр Мамай) застосував подібну технологію проти попереднього (Андрій Матковський). Пам’ятаєте – «Андрій-половинка» і т. д.
Це коли спрацювало із забиранням половини бізнесу Матковським?
- Так. Але я досі не знаю жодного бізнесмена, у якого справді забрали б половину бізнесу. Ну, немає реальних фізичних осіб - Петі Іванова чи Васі Петрова, у яких би забрали так бізнес. Це просто він свого часу допустив проти себе таку компанію і отримав негатив.
Але ж, повертаючись до подій міськради, чому Олександр Мамай почав «підігрувати» в такому випадку Капліну? Адже міг би й більш пристойну модель поведінки обрати?
- Ну, не знаю, не думав якось про це. Якщо чесно – не думав, бо мені якось не цікаво, навіть.
Яка кінцева мета реалізованого в міськраді сценарію? Як ви думаєте?
- Давайте поглянемо на ситуацію з точки зору рекламника, який завжди бере кінцевий результат. Полтава - місто пенсіонерів. Приходить бабуся, дідусь на дільницю, а вони обов’язково йдуть, бо їм сказали, що голосувати треба. Ну, розгортає та бабуся список з 40-50 прізвищ (а це теж технологічна фішка)… Бабуся ті прізвища читати не буде – в неї в мізках уже щось відклалось, типу: «Ага, отой-от від простих людей, він бив того негодного мера, я за нього проголосую…».
Яку ж логіку, на Ваш погляд, варто обирати при голосуванні?
- Повинні бути такі люди, під яких повинні дати інвестиції. Або ж вони самі можуть привести інвестиції. За таких можна голосувати. Якщо от, наприклад, як з Добкіним: «Міша, тобі з таким обличчям грошей ніхто не дасть», то хай він хоч 100 разів буде гречку сипати – нічого за нього голосувати. Це критерій №1. А критерій №2 для мене – це повинна бути людина, яка підніме місто, а не опустить. Якщо вона спроможна підняти місто, закумулювати навколо себе людей, які здатні це зробити – теж можна голосувати. Якщо «мордою» не вийшла і не вміє з людьми ладити - люди навколо неї не зможуть сконцентруватися – про що можна говорити? Про яке подальше майбутнє?
І Ви таких бачите? Як на мене, зараз важко видивитись серед того загалу, що навиду?
- Нещодавно мене запросили на презентацію однієї партії. Стоїть Удовіченко, наприклад. Дадуть під Удовіченка гроші? Дадуть. Може він акумулювати навколо себе? Зможе. Стоїть Кудацький, Венгровський. Деркач.… Вони виставляють команду людей, які адекватні.
А як же Партія регіонів? Багато ж із них там були?
- Мені, наприклад, все одно – чи були вони в минулому регіоналами. Я дивлюсь, що вони реально щось роблять. Будуть вони тирить? Ну, не думаю. Немає в цьому необхідності. Тим паче, знаючи, наприклад, ту ж Оксану Деркач… У неї це взагалі не стоїть ні в яких там планах і думках.
Якщо перейти до інших людей? Як вам, наприклад, Сергій Чередніченко?
- Так, «вилазе» у Фейсбуці, наприклад, Серьожа Чередніченко. Ну, його я так не знаю особисто… Будуть під нього гроші давать? Не будуть. Зможе він з людьми працювати? Ну, не зовсім адекватний варіант… Про що можна говорити? Там ще Геннадій Сікалов претендує? Мені сказали, що він бандит… Я його теж не знаю… Під нього гроші не дадуть. А не дадуть - нема про що тут говорити.
А Василь Ковальчук? Він уже заявив, що йде в мери.
- З Васею Ковальчуком я дружу вже мабуть років з 20-ть. Я з ним дуже в добрих стосунках, але з людьми він наскільки безапеляційний і категоричний, що полається на третій день при масі своїх позитивних речей. З нього би був хороший народний депутат. Ще я впевнений, що й красти він теж не буде – не та людина.
Наталія Очкань