26 червня, в Полтаві пройшов відбувся круглий стіл, щодо створення call-центру, де надаватимуть емоційну і психологічну допомогу колишнім учасникам АТО, членам їх сімей, волонтерам та переселенцям. Участь в обговоренні прийняли директор Асоціації служб емоційної допомоги Литви Томас Барановас та спеціаліст з навчання волонтерів Угне Кабелкайте.
Ініціатором створення call-центру виступив литовський Фонд «Унія 1219» за підтримки литовських міністерств – охорони краю, закордонних справ, внутрішніх справ та департаменту поліції при міністерстві внутрішніх справ. Головна задача центру – надання емоційної допомоги людям, котрих зачепила війна на Сході України.
«У Литві в нас є 10 організацій, які займаються такою емоційною підтримкою. Найдосвідченішій організації 25 років. Головне завдання таких організацій - зняти емоційну кризу, надати звонящему емоційну підтримку. Щоб ця людина заспокоївся і знайшов надію, – каже Томас Барановас. – У Литві це дуже поширена послуга. У нас населення близько 3 млн осіб, а спроб додзвонитися було більше 3 млн. 270 тисяч дзвінків було прийнято».
Коли запрацює call-центр поки невідомо. В найближчих планах набрати 20 волонтерів.
«Це будуть радше волонтер без психологічної освіти. Краще, щоб це були люди, котрі самі пройшли через цю війну – військові, переселенці, рідні бійців, - каже Томас. – Навчання відбуватиметься до кінця літа – початку вересня. Щоб в результаті у нас залишилося 20 волонтерів, адже під час навчання вони можуть відпадати. Бо щоб надавати емоційну допомогу, треба самому бути в нормальному емоційному стані, без особливих проблем. Як тільки закінчиться навчання волонтерів, будемо створювати сам центр».
Також Томас Барановас запевнив, що call-центр точно запрацює: «На створення цього центру виділяються гроші платників податків Литви, тому він буде». Незважаючи на виділення коштів з боку Литви, Барановас відмітив, що поступово потрібно залучати й місцеву владу.
Навчання волонтерів буде проводити литовський спеціаліст Угне Кабелкайте. За її словами для цієї роботи краще підійдуть люди, котрі на власному досвіді знають, що таке війна, ніж професійні психологи.
«Ми думаємо про людей, які пройшли війну, а оскільки не багато психологів були в таких умовах, до такої людини буде менше довіри, - каже Угне. - Але повністю від послуг психологів відмовлятися не будуть. До їх допомоги можуть вдаватися, наприклад, самі волонтери, яким після важкої телефонної розмови знадобиться допомога. В Литві за добу як мінімум один такий дзвінок буває».
Який буде графік роботи у волонтерів поки не відомо. За словами Барановаса розглядають можливість двох чергувань по 4 години на тиждень.
«По 8 годин волонтер сидіти не може – це надто виснажливо. Цілодобово робити центр не зможе. Але 8-9 годин на добу працювати буде. Це буде час ближче до вечора-ночі».
Також волонтери окрім емоційної допомоги зможуть допомагати й наданням інформаційних послуг.
«За великим рахунком перед волонтерами буде список громадських організацій, щоб якщо виникнуть якісь проблеми відразу ж було перенаправлення. Поки невідомо як на це відреагують наші партнери з Литви, але я такий формат розглядаю », - сказав Валерій Довженко, боєць 92-бригади ЗСУ та член координаційної ради громадського об'єднання «Організації ветеранів АТО Полтавщини».
Крім цього відмітили, що call-центр буде надавати повну анонімність як збоку телефонуючих, так і з боку волонтерів.