Володимир Соколовський - успішний спортсмен та підприємець.
Сокіл – вільний птах, що міцно увійшов до багатьох світових культур, в тому числі й слов’янських народів, в якості символу наснаги та свободи, надії на визволення для всіх скутих фізично та духовно... Цар птахів Древнього Єгипту, небесний початок для Інків, символ полювання та перемоги серед жителів північних країн. В нашому фольклорі сокіл найчастіше асоціюється з молодим богатирем, що сміливо веде за собою побратимів на боротьбу з темними силами, що роздирають країну як зсередини, так і зовні! А оскільки всім нам відома приказка «як корабель назвеш, так він і попливе», той людина, з прізвищем, співзвучним цьому благородному птаху, має всі шанси успадкувати найліпші якості названого образу, тим самим втілюючи у життя екзистенційну місію свого ментора!
Незважаючи на вкрай символічну преамбулу, пропоную перейти у нашу прагматичну реальність та познайомитись із героєм цього матеріалу Володимиром Соколовським – успішним спортсменом та підприємцем, який вже давно не тільки власним прикладом надихає полтавську молодь на здоровий та правильний спосіб життя, а й надає відчутну фінансову допомогу нашим спортсменам як під час організації змагань різного рівня з вільної та греко-римської боротьби, так і відрядження молодих спортсменів Полтави на всеукраїнські турніри. Також Володимир постійно долучається до придбання спортивної форми та інвентарю у борцівські зали, спорядженні дітей із багатодітних родин до спортивно-оздоровчого табору «Олімпійські надії». Завдяки своїй борцівській майстерності та відмінним людським якостям він користується повагою як з боку підростаючого покоління, так і у своїх однолітків та, навіть, ветеранів полтавського спорту.
Виходець з простої робітничої сім’ї, Володимир з дитинства навчився покладатися виключно на самого себе, досягаючи усього своїми силами та розумом без сторонньої допомоги та чиєїсь «волохатої лапи»... Ще однією важливою рисою Соколовського В. було чітке усвідомлення понять добра та зла, що дозволило йому оминути так звані «погані» компанії, а завдяки чудовим організаторським здібностям, ще й вберегти від них своїх численних друзів. Увесь негатив вулиці вони змогли замінити спортивною боротьбою, яка спрямувала юнацький максималізм у конструктивне русло. Проте одним спортом, як то кажуть «ситий не будеш», і поряд із різноманітним підробітком від охорони до будівництва або рубки дров, Володимир спробував розвинути в собі ще й підприємницькі здібності. Спершу, займався мобільними телефонами на місцевому ринку. Далі, накопивши певну суму грошей та заручившись підтримкою більш заможних товаришів Соколовський В. зміг взяти у борг недорогий легковик та на декілька років цілковито поринув у професію таксиста. Згодом, погасивши кредити та розрахувавшись зі своїми друзями, Володимир почав працювати над втіленням своєї головної фінансової мрії – відкриттям власної справи. Весь цей час він не полишав й інше захоплення, регулярно відвідував спортзал та намагався досягти результатів у спорті. Декілька років працював старшим тренером-викладачем з вільної боротьби в Полтавській обласній ДЮСШ «Колос».
Втілитися задумам судилося майже одночасно. Спершу Володимир, як то кажучи, «зі світу по нитці», зумів зібрати кошти для відкриття шиномонтажу, а за декілька років, віддавши усі борги та кредити, вже був повноправним господарем своєї справи! Це дозволило дещо змінити трудовий графік, більше уваги приділити тренуванням та згодом посісти третє місце на чемпіонаті України з вільної боротьби, тим самим виконавши норматив майстра спорту, що у віці 30 років, до того ж у досить важкій і престижній ваговій категорії, майже неймовірно! Подібні результати красномовно свідчать про силу волі та незламний характер Володимира, що неодноразово допомагав йому у вирішенні різноманітних життєвих ситуацій та боронив близьких йому людей.
Але фізична міць ще ніколи не робила людину по справжньому сильною. Тільки розум наповнює наші м’язи переможною енергією і тому найчастіше перемагають не сильні, а саме розумні. Знаючи це, Соколовський В. постійно намагався отримувати нові знання, та поряд із роботою і спортом жодного разу не зневажив й навчанням. Так він успішно закінчив Полтавський політехнічний коледж, слід за яким поглиблював свої знання на кафедрі фізичної культури Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, здобувши вищу освіту та неоціненний викладацький досвід, навички донесення інформації до людей. Далі Володимир, відкривши, як зазначалося раніше, власний шиномонтаж, продовжив навчання та отримав ще й спеціальність автослюсаря.
Багатогранність Соколовського В. знайшла достойне продовження в його дітях, двох дівчатках. Старша, Кристина, – багаторазова чемпіонка обласних змагань з жіночої боротьби, паралельно зі спортом захоплюється такою недитячою наукою як психологія. А молодшу, Надійку, більше приваблює музика та образотворче мистецтво.
Підсумовуючи все вищесказане, можна з упевненістю сказати одне. Людина, яка змогла досягти значних результатів не тільки у спорті, але й у бізнесі, паралельно з цим завжди залишаючись люблячим батьком для своїх дітей, гідним прикладом для молоді чи навіть своїх однолітків, безперечно зможе навести лад й у більшому обсязі життя, від рідного міста чи округу, до нашої області чи цілої країни. Тим паче, що зараз всі ми вперше спостерігаємо унікальну мить, коли увімкнулось зелене світло не тільки для роками «перевіреної» та зганьбленої партійної номенклатури, а й для нових молодих та незаангажованих людей із блиском у очах та гарячими нескореними серцями!
Тим паче, що на прикладі Володимира ми можемо побачити прояв справжнього конструктивного патріотизму, так необхідного сучасному українському суспільству. Коли людина не «б’є себе кулаком в груди» показово стрясаючи повітря порожнім галасом та обіцянками, а дійсно приносить користь громаді, як власним яскравим прикладом, так і відчутною фінансовою допомогою місцевим спортсменам, створенням робочих місць, сплатою податків до міського бюджету, організацією літнього відпочинку дітей із малозабезпечених родин та багатьма іншими дійсно благородними справами.