Андрій Хижняк — командир потужної гармати 2С-3. В зоні проведення антитерористичної операції перебуває чи не з першого дня її проведення. До армії він прийшов по мобілізації ще другого квітня минулого року. Разом зі своїм екіпажем Андрій був на найважчих рубежах, таких як Донецький аеропорт, селище Піски, Авдіївка.
— Запевняю, що не зважаючи на жодні складнощі не потрібно вірити російській пропаганді! Ми нікуди не тікаємо! Ніхто зброю не складає і складати не збирається. Я не ховаю ні свого обличчя ні свого прізвища. Чого мені боятись? Я на своїй землі і кажу правду, — розповідає Андрій Хижняк. — Мене відверто смішать заяви Захарченка та інших лідерів терористичних угрупувань про те, що нібито з боку України воюють лише ті, кому в цивільному житті не знайшлось місця. Це брехня вищого ґатунку! Тут, на передовій, я зустрів лише чудових, високоосвічених людей, які за покликом свого сумління прийшли і захищають Батьківщину. В кожного дома залишилась родина і робота.
Строкову службу Андрій проходив в одній з частин на території нинішньої РФ. Він керував набагато менш потужною гарматою. Однак, за словами нашого героя, бажання перемогти і висока фахова підготовка офіцерів-артилеристів в його теперішній частині дозволили йому та його екіпажу швидко опанувати складну і потужну гармату. І люди різних спеціальностей — шахтарі, інженери, водії — дуже скоро стали майстерними гармашами. За день війни екіпаж Андрія піднімав руками і вистрілював у бік ворога до півтонни снарядів. Та зараз перемир’я, і артилеристи сподіваються, що у тих сил, які підтримують сепаратистів зброєю, боєприпасами, інструкторами все ж таки є здоровий глузд, щоб дотримуватись угод. В іншому випадку Андрій та його екіпаж гарантують ворогу значне збільшення прицільного вибухового тоннажу.