Полтавці більше люблять сидіти в патріотичних, ніж проросійських спільнотах соцмереж
Про це свідчить дослідження «Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства» серед всеукраїнських спільнот «ВКонтакте».
Одним з головних об’єктів інтересу полтавців (як і всіх українців) в інтернеті є соцмережі. В плані оперативності вони залишають позаду як телебачення, радіо, так і інтернет-видання. З огляду те, що цю прекрасну властивість для передачі новин масовій аудиторії, вони використовуються як носіями патріотичних поглядів, так і проросійських.
Ми проаналізували десять найбільших патріотичних і десять відверто проросійських спільнот українського сегменту соцмережі «ВКонтакті».
Ми виходимо з повної об’єктивності, не применшуючи і не збільшуючи кількості учасників цих двадцяти спільнот. Окремо варто відмітити, що ми враховували реальну кількість підписників, виключили звідти мертві, видалені і заблоковані акаунти.
Дивлячись на цю інфографіку перебування полтавців у всеукраїнських спільнотах, можна відзначити, що наші земляки не зацікавлені у новинах проросійських спільнот. Відношення кількості полтавців у двох найбільших групах протилежних таборів складає 1:10. Така кількість говорить про те, що молоді полтавчани, котрі в переважній більшості є користувачами «ВКонтакте» є прихильниками патріотичного спрямування.
Не можна не відзначити великого відсотка присутності саме росіян у проросійських спільнотах, спрямованих саме на українських користувачів. Цей відсоток коливається від 36,35 % до 88,64 %. Це ілюстрація до інформаційної війни, котра вже давно розгорнута в соцмережах України. Величезним напливом коментарів проросійського спрямування поглинаються будь-які думки, що суперечать ідеології спільноти.
Як і в нашому аналізі полтавських спільнот, всеукраїнські патріотичні групи використовуються заклики до єдності і миру, над ілюстраціями частини контенту працюють люди з високим рівнем володіння графічних редакторів, підписники самі надсилають у спільноти новини, частина з яких є ексклюзивними (вони ж потім використовувалися у місцевих ЗМІ).
Натомість у проросійських переважає образа і дискредитація політичних інакодумців, використовуються посилання на новини невідомих ресурсів, істеричні пости, заклики до насильства над незгодними.
Отже, ми бачимо, що у битві за увагу полтавців з впевненістю перемагають патріотичні спільноти. Це свідчить про те, що люди більше налаштовані на діалог і конструктив, а не на деструкцію. Враховуючи цю тенденцію, адміністратори патріотичних спільнот мають спрямувати цей напрям інтернет-активізм полтавців у реальні дії по розбудові громадянського суспільства.