Вперше за багато років наповнилась життям закинута будівля, сьогодні потлавці просто потоком йшли на мистецьку виставку у Кадетський корпус.
«Кадетаріум» (нагадаємо, так назвали цей мистецький захід) – зібрав роботи багатьох талановитих полтавських митців різних за віком і жанрами. Крім того, всі роздивлялися настінний живопис, який зберігся ще з давніх часів, або той, який почав з`являтися за час занепаду будівлі з-під руки захожих художників. Не оминули увагу глядачів і картини розрухи будівлі, вони виростали за кожним кутком, багато хто стояв і просто деякий час задумливо вдивлявся в них.
В одному з коридорів перехожий сказав влучні слова про аналогію цієї будівлі з Україною:
«Якби не було Януковича не було б революції, якби не було фірми, яка зруйнувала цю будівлю – не було б цієї виставки, якою всі ходять і захоплюються».
Перехожим виявився один з організаторів цього заходу і член громадського руху «Чиста Полтава» Роман Іщенко, також він розповів, що ще планувалося в «Кадетріумі»:
«У нас була ідея, щоб кожна людина, яка відвідала виставку поставила підпис під петицією (щодо відновлення корпусу, - ред.), була б не одна тисяча підписів, але просто за всім одразу не вгонишся».
Усього в будівлі працювало три виставкові зали, деякі картини висіли на сходах. На третьому поверсі молоді полтавські поети читали свої вірші, постійно лунали оплески. А на вході в будівлю полтавців зустрічала величезна біла паперова пташка, мабуть як символ надії та оновлення, таку думку висловила одна з перехожих.
Полтавці приходили в Кадетський Корпус майже «по-сусідськи» - з дітьми, велосипедами і песиками, з щирим інтересом роздивлялися все-все навкруги. «Кадетріум», як мені здалося, для багатьох був приводом прийти побачити зсередини будівлю, що кожен день виглядає на перехожих чорними вікнами в самому центрі міста. Адже так просто мало хто наважувався туди зайти - це були здебільшого або шукачі антуражних знімків, або тимчасового даху над головою.
Тож основну ціль заходу - привернути увагу людей до цієї будівлі і дати можливість митцям донести свою творчість до широкої публіки, подарувати полтавцям змогу походити цими просторими приміщеннями – можна вважати абсолютно досягнутою. І прибирання волонтерами будівлі три суботи до того – знайшли свою винагороду.
Детальний фотозвіт можна переглянути тут