Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським та Юліанським календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.
За тиждень після коляди, напередодні Старого Нового року, українці святкують Щедрий вечір. У народному календарі 13 січня - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.
Як і на Святвечір цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою. Вона, навідміну від вечері 6 січня, є не є пісною. На Щедрий вечір готують і кутю, і вареники, і шинку, і ковбаси та різні смачні страви.
13 січня за народними традиціями прийнято щедрувати, а в ніч з 13 на 14 січня - посівати. Найпопулярнішими щедрівками на Україні є:
Щедрик добрий. Я не згірший, Дайте млинця, Котрий більший! Що щедрушка — То пампушка, Що й щедреник – То й вареник. * * * Ластівочка-щебетушечка Під оконцем щебетала, Господаря побуждала: — Ой устань, устань, пан-господар, Ой засвіти свічу ясненькую, Побуди челядь красненькую. Що ясна зоря, то твоя жона, А звіздоньки — то твої дітоньки. Будьте здорові з празником!
* * * Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, Господаря викликати: «Вийди, вийди, господарю, Подивися на кошару, Там овечки покотились, А ягнички народились. В тебе товар весь хороший, Будеш мати мірку грошей. Хоч не гроші, то полова, В тебе жінка чорноброва».
Серед нашого народу існує поетичне повір'я: пишуть "Українські традиції", що новорічна ніч (з 13 на 14 січня) для віруючих людей «розкриває небо, і вони можуть просити у святих все, що їм забагнеться: перетворення води на вино, каменя — на хліб, глини — на мід».