Днями у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І.П.Котляревського відбувся регіональний громадянський круглий стіл «Сучасна політична криза. Шляхи вирішення з точки зору розвитку Полтавщини та України в цілому», який проводив місцевий осередок Студреспубліки. Це була перша спроба з боку полтавської громадськості організувати діалог різних сторін політичного протистояння.
Полтавська «царина знань» неспроста була вибрана Студреспублікою місцем проведення круглого столу, так як формат передбачав саме інтелектуальну, змістовну дискусію, а не емоційні заклики та лозунги.
Розпочав засідання Олег Слизько, голова Полтавського осередку Студреспубліки, і відразу ж відмітив, що Бібліотека носить ім`я славетного земляка Івана Котляревського, зачинателя нової української літератури, і що учасники круглого столу повинні стати своєрідними зачинателями стратегічних підходів і відповідальності у процесі державотворення. Так як захід символічно припав на католицьке Різдво, модератор нагадав, що Господь заповідав людям бути миролюбивими та прощати один одного.
Також Олег Слизько зазначив, що будь-який конфлікт повинен закінчуватися примиренням і домовленостями, але повернення ситуації в ту точку, яка була до протестів – це крок назад. Оскільки, політична криза сталася і в суспільстві накопичилась потужна енергія, то варто її перенаправити у формування майбутнього Полтави й України в цілому, звернувши увагу на Звернення Студреспублікищодо виходу з нинішньої політичної кризи.
Микола Ачкасов, громадсько-політичний діяч, відзначив, що ніколи за часи Незалежності України влада не боялася протестів – відповідно, не відчувала народного контролю, який закінчувався, максимум, двором, коли жителі поставали, скажімо, проти несанкціонованої забудови. А тепер, коли люди вийшли на майдани, потрібно йти на поступки, чого влада не бажає. Сьогодні потрібен діалог, але його, на жаль, немає.
Активістка Студреспубліки Богдана Макаова, наголосила на потребі осмислювати свої дії, коли ми проявляємо власну громадянську позицію, зачитавши присутнім слова з доповіді на першому громадянському круглому столі в Києві експерта Студреспубліки, філософа Сергія Дацюка: «Коли починаєш говорити з людьми, особливо з молодими, виявляється, що їхнє мислення просто не ходило тими дорогами, де будується перспектива, де відпрацьовується стратегія». Також Богдана підкреслила, що для розвитку країни потрібна консолідація, а тому - негайне примирення і недопущення того, щоб політичний конфлікт переріс у громадянський.
Олександр Калініченко, доцент Полтавської державної аграрної академії, прокоментував ситуацію більше з економічної точки зору, акцентуючи увагу на національних багатствах: великі площі чорноземів, більше 400 родовищ промислового значення, транзитна територія та ін., і що Україна є ціллю багатьох геополітичних гравців, які всіляко за часи Незалежності України впливали на нашу політику, тому й у нас за ці 22 роки не було жодної проукраїнської влади. Також, Олександр Володимирович, відзначив, що влада й опозиція повинні спільно нести відповідальність за державу, боякщо слабке внутрішнє управління процесами, вмикається зовнішній механізм.
Студент Технічного університету Дмитро Колос виголосив своє стурбування тим, що політичні сили співвідносяться з капіталами і запропонував обмежити цей процес. Думка була продовжена ідеєю повернення системи державного фінансування партій і таким чином виведенням політичних сил на рівні умови. Учасник круглого столу Євген Бажан наголосив, що під час політичної кризи велике значення має духовна складова людини, потрібно про це пам`ятати.
Круглий стіл відвідав також екс-начальник Полтавського міського управління молоді та спорту, легенда полтавського футболу Ігор Кислов, який звернув увагу на те, що в Україні промисловість розвивається екстенсивним шляхом, бізнес здебільшого споживає, тому потрібно вкладати у модернізацію для забезпечення конкурентоспроможності українського продукту.
На думку, студента Дмитра Шрамка, ми, українці, уже більше 20 років не знаємо, що робити після звільнення з «кріпацтва» і потрібно пережити ще два покоління, щоб самостійно здійснювати нові перетворення.
Олесь Лучний, активіст Студреспубліки, студент Полтавського національного технічного університету, відзначив, що виявлення своєї громадянської позиції не повинно перешкоджати навчанню, бо молоді наразі і так не вистачає знань. Куратор інтелектуальних ігор регіональної Студреспубліки Євгенія Гмиря заявила про відверті маніпуляції людською свідомістю, які відбуваються у суспільстві. Студент університету економіки і торгівлі Роман Широких закликав велику увагу приділити плануванню, так як воно відсутнє практично у всіх процесах, в яких задіяні різні соціальні групи населення, а студент Полтавської державної аграрної академії Денис Корнєєв поділився своїм здивуванням, що місцеві осередки політичних сил відверто проігнорували даний круглий стіл.
У процесі дискусії учасники представляли різні позиції, жваво аргументуючи свої бачення розв`язання політичної кризи, але на круглому столі прозвучало: для того, щоб зрозуміти думку співрозмовника, спочатку потрібно відійти від своєї.
Загалом, учасниками круглого столу підтримали позицію Студреспубліки, особливо цікавою була пропозиція щодо створення Стратегічної групи для розробки проекту форсованої модернізації країни з майбутнім наділенням спеціального органу влади (Комітету майбутнього) конституційними повноваженнями нести стратегічну відповідальність за державу.
Підсумовуючи сказане вище, Олег Слизько наголосив, що віддати комусь частину суверенітету можна завжди і зробити це дуже просто, а от створити потужний національний проект – це хоч і надзавдання, але під силу українцям.
Наприкінці засідання прозвучала пропозиція до учасників круглого столу й усіх полтавців зареєструвати абонемент в Бібліотеці та читати побільше корисної літератури, також республіканці запросили всіх присутніх на Полтавську "Зимову Студреспубліку", яка проходитиме з 15 по 17 лютого 2014р. на базі ДОЦ «Миргородський» (с. Олефірівка Миргородського р-ну на Полтавщині). Тема:"Суспільна вимога розвитку – як не втратити молоде покоління, а зробити основою модернізаційних змін?"