8 грудня у серці Києва, на Майдані, були присутні мало не всі моральні авторитети нашої нації.
«Партія регіонів» вкотре не підвела. Проходячи біля Маріїнського парку, де проводиться їх мітинг, можна було в черговий раз почути фонограмний голос Миколи Расторгуєва і його гурту «Любэ». «Комбат, батяня, батяня, комбат», — саме під цю композицію зігрівалися прихильники «біло-синіх». Радує, що жоден артист чи гурт не виступає на подібному заході. 14 грудня сам Микола В’ячеславович приїздить з концертом до Києва. Дуже цікаво, чи виступить він вживу на такому мітингу. Але мова не про те.
Це солодке слово «Майдан». З того, що у метро вдалося сісти з 2-ого разу (і то сісти — занадто просто сказано, мене занесло людьми). О 12:00, коли я прибув на Майдан, від кількості людей, котрі вже були тут, перехоплювало дух. Всі довколишні дахи, схили, навіть каркас «кривавої» ялинки — скрізь були мітингувальники. «Марш мільйонів» дійсно зібрав небачену до того кількість людей.
Але найголовнішою подією цього дня я вважаю вихід на сцену Євромайдану найморальніших авторитетів цієї нації. Блаженніший Любомир Гузар, філософ Мирослав Попович, Мирослав Маринович, Євген Сверстюк, Богдан Гаврилишин — члени ініціативної групи «1-ого грудня» представили громадянам своє звернення. Сам Любомир Гузар прочитав невеличку проповідь про те, що «потрібно працювати так, наче все залежить від Вас, а молитися так, наче все залежить від Бога».
«Патріарх Бу-Ба-Бу» прочитав петицію від українських митців, яку вже підписало 6,5 тисяч чоловік, серед яких Сергій Жадан, Ірена Карпа, Олександр Ройтбург, Юрій Макаров. Приємно бачити, що сучасних письменників теж визнають авторитетами нації.
Політики-опозиціонери, студенти-активісти, представники «революції на граніті» — багато хто звертався до тисячі тисяч свого народу.
Особливо запалили публіку брати Капранови, котрі запитували: «Куди ж поділися ті 9 років з попереднього Майдану?»
Музичну складову представляли Марійка Бурмака, гурт «Гайдамаки» (голий до поясу соліст Олександр Ярмола мені, вкутаному, як капустинка, показував, що не варто боятися холоду), Тарас Чубай зі своїм гуртом «Плач Єримії» виконав свої найкращі хіти. Чути вживу «Лиш вона, лиш вона...» — задоволення для вух.
Поет Дмитро Павличко розпалив народ промовою і віршем, присвяченим Майдану. Попри поважний вік, Дмитро Васильович стояв зі своїм народом з 12-ої години.
Серед цих визначних постатей мені не вистачало лише Ліни Костенко і Оксани Забужко.
8 грудня я пишався своїм народом! І я хочу пишатися ним і надалі!
P.S. Вже в ніч мітингувальників від холоду рятували гурти «Тартак», «Друга ріка» і «Dakh Dauthers». І зігріли на славу.