Авторська колонка
Полтавська влада продовжує дивувати: рішення ухвалюються, пам’ятники демонтуються, а громадськість дізнається про все постфактум. Іронія в тому, що яблуком розбрату в цій історії став монумент Петру І, який тихенько знесли 24 лютого в рамках дерусифікації і декомунізації.
До цього часу він закутаний у плівку стояв на постаменті перед музеєм історії Полтавської битви, а тепер там тільки постамент і залишився. Самого ж імператора нібито зберігають у закладі — так би мовити, “завели погрітися”.
Якщо вірити офіційній версії, цар «всея Русі» тепер перебуває в музеї Полтавської битви. Це підтвердила на минулій сесії очільниця департаменту культури, молоді та спорту Олена Ромас, заявивши: "Станом на зараз він не валяється, він не в занедбаному стані". Повіримо на слово, адже ніхто не знає, чи це справді так. Але ймовірність того, що він лежить на сирій підлозі, замотаний у чорний пакет на території музею, теж не варто виключати. А якщо навіть і так, то ми ніколи не дізнаємося правди — бо її нам просто ніхто не скаже.
Проте залишається головне питання: чому полтавським журналістам не дали можливості зафіксувати подію демонтажу, яка має важливе значення для історії міста? Чому про знесення не знала громадськість? Чому ця інформація не була донесена до депутатського корпусу? І як після цього говорити про відкритість влади та демократичні принципи управління містом.
На минулій сесії міської ради депутатка Оксана Дрюк поставила цілком логічне питання: чому все відбулося таємно? Відповідь виконувачки обов'язків міського голови Катерини Ямщикової пролунала наступним чином: «Це не шоупрограма, а відповідальне рішення, яке ми виконуємо як громада». Але якщо рішення справді настільки відповідальне, то чого подія пройшла без анонсу та публічного доступу?
Як заявила Ямщикова, офіційно демонтаж відбувся за наказом Мінкульту, хоча насправді йшлося лише про рекомендацію. Через це влада мала б обговорити долю пам’ятника з громадськістю, але вирішила тихенько його позбутися. Це викликає питання: якою буде, наприклад, доля Монумента Слави у Корпусному парку? Його також приберуть без попередження, чи все ж повідомлять про ініціативу демонтувати?
Що стосується пам’ятника Петру I, то влада запевняє, що ніхто нічого не приховував, місце демонтажу доступне для огляду, а всі матеріали надані в повному обсязі. Однак і в цих словах знову виникають сумніви.
"Надані фото та відеоматеріали відповідно до клопотань тих, хто виконував ці роботи. Жодної копійки з міського бюджету не було використано. Усі умови виконані, інформація надана у повному обсязі. Місце доступне для огляду. Ніхто нічого не приховував, не перекривав. Усе здійснено відповідно до чинного законодавства", — заявила очільниця Полтави.
І на останок: проблема не стільки в самому демонтажі, скільки в відсутності відкритості та прозорості. Демонтаж пам'ятника Петру I міг стати символом нового етапу в історії Полтави, але замість цього він став черговим прикладом інформаційної закритості. І це набагато тривожніше, ніж сама доля цього монумента та інших імперських пам'яток.
Нагадаємо, що у Полтаві вирішили долю трьох імперських пам’ятників.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.