Лікарі-гінекологи постійно вдосконалюють свої знання та навички, проходячи стажування і навчальні програми як в Україні, так і за кордоном. Завдяки цьому вони успішно впроваджують європейські методики хірургічного лікування, що дозволяє проводити складні операції, зокрема над усуненням пролапсу жіночих статевих органів.
Завідувач гінекологічного відділення першої міської лікарні Ярослав Пальоха в інтерв’ю журналісту 0532.ua поділився тим, як полтавська медицина рухається в розвитку оперативної гінекології України.
Які найскладніші операції вам доводилося проводити?
До найбільш складних випадків належать операції при пролапсі жіночих статевих органів. За останній місяць ми виконали три такі операції. Це новий напрямок у діяльності нашого відділення, бо почали активно розвивати його близько пів року тому. А все почалося з того, що я в березні цього року пройшов стажування у міжнародному центрі ендоскопічної хірургії в м. Клермон-Ферран у Франції під керівництвом професора Реваз Бочорішвілі. Вона дозволила опанувати сучасні європейські методики хірургічного лікування пролапсу жіночих статевих органів. Це дозволило виконувати такі операції безпечно, ефективно та на високому європейському рівні.
Крім мене, пройшов цей курс ще один працівник нашого відділення, але моя мрія, щоб всі лікарі володіли даною технікою.
Скільки тривала Ваша найдовша і найкоротша операція?
Найкоротше оперативне втручання тривало 10–15 хвилин. Це була операція при прогресуючій позаматковій вагітності. Найдовша операція тривала 5 годин і 30 хвилин. Вона відбулася на початку літа, у червні. Це було перше оперативне втручання з приводу пролапсу жіночих статевих органів у нашому відділенні. Тривалість операції пояснюється високою складністю та відповідальністю: навіть незначна помилка могла призвести до ускладнень, зокрема, пошкодження важливих кровоносних судин. Тому кожен етап потребував особливої точності та обережності. По суті, за час цієї операції можна було провести п’ять стандартних хірургічних втручань.
Чи відчуваєте Ви упередження або страх перед операціями? Можливо, колись стикалися з цим?
Як керівник молодих лікарів-інтернів, я завжди кажу їм наступне: страх перед операцією має бути. Якщо лікар не відчуває жодного страху, йому краще не заходити до операційної. Страх змушує максимально налаштуватися до роботи. Я не думаю, що є хірурги, які абсолютно нічого не бояться перед операцією.
Мої вчителі також завжди підкреслювали: страх стимулює роботу. Це природне відчуття, яке допомагає уникнути помилок. Там, де закінчується страх, починаються великі помилки. Тому без страху в хірургії — ніяк.
Скажіть, які види операцій найчастіше проводяться у вашому відділенні?
У гінекологічному відділенні проводяться різні види оперативних втручань, які можна поділити на три основні типи:
Лапароскопічні операції. Це сучасний малоінвазивний метод, при якому через невеликі проколи в черевній стінці (зазвичай 3–4 отвори) вводяться спеціальні інструменти: маніпулятор та відеокамера. Такий підхід дозволяє виконувати хірургічні втручання з мінімальним травмуванням тканин.
Лапаротомія. Це традиційний хірургічний метод, що передбачає розтин передньої черевної стінки для безпосереднього доступу до органів малого тазу та виконання необхідного оперативного втручання.
Гістероскопія. Це ендоскопічний метод, під час якого через піхву вводиться гістероскоп у порожнину матки. Завдяки оптичній системі цього приладу лікарі можуть діагностувати та лікувати внутрішньоматкові патології без необхідності розрізів.
А як Ви вирішили стати хірургом оперативно гінекологічного відділення?
Це прийшло само собою. Я обрав цей шлях, тому що вчився саме для цього. Мені завжди подобався гінекологічний профіль та акушерство. Ще в студентських роках я відвідував акушерський гурток. На шостому курсі почав часто бувати в операційній: спостерігав, вчився, переймав досвід. Потім розпочалася інтернатура, і це остаточно захопило мене. Зараз я намагаюся не зраджувати обраному напрямку і продовжую розвиватися в цій сфері.
Як ви бачите розвиток оперативної гінекології в Україні? Чи вже цей розвиток спостерігається?
Так, розвиток оперативної гінекології в Україні є, і він чітко простежується. Він рухається стрімкими темпами. Яскравим прикладом цього стала конференція з лапароскопічної хірургії, що стосується гінекології. Вона відбулася 7-8 листопада 2024 року в Буковелі. Там взяли участь 350 фахівців з усієї країни. Під час двох днів конференції ми обговорювали новітні методики та ділилися досвідом. Було дуже приємно поспілкуватися з висококваліфікованими фахівцями. Особисто я дізнався багато нового, і впевнений, що це стосується й інших учасників.
Наша медицина стрімко розвивається у сфері гінекологічної хірургії та лапароскопії. Багато лікарів проходять стажування в провідних клініках як в Україні, так і за кордоном, а це суттєво впливає на їхню професійну підготовку. Ми робимо значний внесок у розвиток української гінекології. Тож відповідь однозначна: цей напрям прогресує — уперед, уперед і тільки вперед!
Нагадаємо, що на Полтавщині виявили спалах скарлатини.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.