Сьогодні 27-го червня до 115-х роковин від дня заснування музею історії Полтавської битви та 315-ї річниці Полтавської битви у стінах музею відбулася презентація інформаційного проєкту «Полтавська битва»: історія без міфів.
Перш за все, цього дня говорили про історію музею, який має складний та непростий початок, а саме йдуться періоди від часу його заснування, знищення й відновлення на історичному місці.
«…І теж з 1950 по 1991 рік починається дуже непроста доба, коли музей, фактично був пропагандистом комуністичної ідеології. Тобто це був той музей, який влада ретельно контролювала, і тема Полтавської битви використовувалася саме з пропагандистською метою», - говорить директорка музею Наталія Білан.
На сьогодні цей музей поступово змінюється, тому що він наповнюється ширшою шведською складовою та україноцентричними поглядами.
«Ми постійно аналізуємо всі ті події, які відбувалися в Україні на той час, і говоримо про результати, які, в першу чергу, мали ці події для України. Ми розвінчуємо імперські та радянські міфи. От сьогоднішній проєкт — це розвінчення радянських міфів про Полтавську битву», - зазначає Наталія Білан.
Цей захід розповідає про 11 міфів російської пропаганди, який так чи інакше пов’язаний з Полтавською битвою. Один з тих міфів актуалізує Мазепу як гетьмана-зрадника, але історична ретроспектива так не стверджує. Вона навпаки доводить, що за 22 роки правління Мазепа мав непогані економічні здобутки та за його безпосередньої участі було збудовано чимало українських церков.
«Економічно він розвивав Україну, і дослідники говорять, що це був чи не єдиний час в Україні, коли вона жила з профіцитом бюджету», - зазначають у музеї.
До речі, гості виставки могли сьогодні на власні очі побачити "копію" Мазепи та сфотографуватися з ним. Журналісти 0532.ua вирішили доєднатися до цього флешмобу і зробити селфі з гетьманом на згадку.
Представлений проєкт має за мету на прикладі творів мистецтва радянської доби продемонструвати як народжувалися міфи. У результаті дослідження встановлено схему утворення міфів: за основу бралася реальна або нереальна подія, на яку нанизувалися вигадані історії, які врешті-решт лягли в основу сюжетів творів образотворчого мистецтва.
На виставці представлено 11 акварелей радянської доби з анотацією до них за розділами: «Правда», «Міф», «Як міф народжувався». До кожного розділу додано джерела та літературу.
Створювали ці акварелі художники в 50-х і деякі в 80-х роках. В основі полотен лежали наукові роботи, які виходили на замовлення Сталіна. За словами Наталії Білан, там спотворювалися факти, бо художники малювали картини на основі тих фактів, які диктував партійний працівник. Врешті-решт, позбавитися цих спотворень й наративів - головне завдання музею.
Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram.