Історія Нового року бере свій початок з давніх часів. В певних культурах Новий рік відзначався з різними особливостями і традиціями. Вже у більш сучасній інтерпретації це свято зустрічають в колі друзів, які п'ють шампанське і куштують, до прикладу, олів'є, слідкуючи паралельно за годинником. Однак щонайменше 5000 років тому зустріч Нового року виглядала значно інакше.
Вперше Новий рік стали святкували мешканці Месопотамії. Там свято відзначали в день сонячного весняного рівнодення. Месопотамці вірили, що в цей день настає нове життя і вся природа прокидається від зимового сну.
У Месопотамії Новий рік святкували в кінці березня. У цю ніч влаштовували маскаради і карнавали. Святкування тривало протягом 12 днів. Пізніше традицію святкування Нового року підхопили жителі стародавньої Греції і Єгипту. Потім свято стали відзначати римляни.
1 січня став першим днем Нового року при Юлії Цезарі: у нововведеному календарі цей місяць був названий на честь бога Януса, одна голова якого дивиться в минуле, а інша в майбутнє. Вважається, що саме тоді виник звичай прикрашати будинки.
Однак у всьому світі Новий рік ще багато століть святкували або на початку весни, або в кінці осені – відповідно до сільськогосподарських циклів. На Русі, наприклад, до XV століття початок року святкували 1 березня.
У 1600 році свято перенесли на осінь, а ще через сто років, приблизно в той самий час, що і по всій Європі, Петро I видав наказ про загальне святкування Нового року 1 січня. Також він наказав влаштовувати в цей день феєрверки та народні гуляння.
Існує легенда, що коли Англія переходила на січневе відзначення Нового року, збунтувалися жінки королівства: вони вважали несправедливим намір уряду додати кожній з них по кілька місяців віку. Чоловіки посміялися, але рішення не змінили.
У всьому християнському світі Новий рік завжди вважався другорядним святом, більш головною подією вважалося Різдво. Саме тому жителі більшості європейських країн дарують один одному подарунки 25 грудня, та й сімейні обіди влаштовують у Святвечір.
Так було і в Україні, але в епоху Радянського Союзу відзначати церковні події було заборонено, і Новий рік швидко став найважливішим і найулюбленішим з усіх офіційних свят.
Жителі ж більшості західних країн вже 2 січня виходять на роботу. А ті, хто відзначає новий рік за місячним або суто національним календарем - китайці, японці, іудеї, і зовсім в ці дні не відпочивають. 1 січня дорослі відправляються в офіс, а діти – в школу.
У Болгарії заведено влаштовувати новорічні дитячі гуляння. Хлопці роблять палички з кизилу, прикрашають їх червоною ниточкою, голівкою часнику, горіхами, монетками та сухофруктами й бігають з ними по окрузі. Вони заходять в будинки до сусідів і «стукають» паличками по спинах господарів: вважається, що таке поплескування приносить людині удачу, здоров’я і добробут.
Головний герой новорічного карнавалу в Колумбії – це Старий рік. Він розгулює на високих ходулях по вулицях і розповідає дітям смішні історії.
У Норвегії діти чекають подарунків від кози. Тому в ніч перед Новим роком вони готують їй частування, залишаючи в своїх черевиках трохи сіна. На ранок замість сухої трави вони знаходять подарунки.
На Кубі перед настанням Нового року діти наповнюють глечики, відра, тази та миски водою, щоб опівночі разом з батьками вилити цю воду з вікон. Вважається, що таким чином люди дякують за все найкраще, що приніс минулий рік.
Їжа – важлива частина новорічного святкування в Мексиці. Так, рівно опівночі кожна дитина повинна отримати та з’їсти велику пряникову ляльку.
Насамперед Новий рік – свято, яке об’єднує всіх і кожного. І попри різні традиції, у новорічну ніч всі люди почуваються одноково щасливими!
Взято за матеріалами відкритих інтернет-джерел.