У Полтаві впроваджують європейські підходи до інфекційної безпеки

У яких ситуаціях потрібна обробка рук антисептиком, а коли досить правильно помити їх із милом? Як пандемія посприяла «революції» щодо утилізації медичного сміття в Україні? Що таке «майбах» медичного клінінгу? На ці та багато інших запитань журналісти отримали відповіді у ході прес-конференції, що відбулася в КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 ПМР», що по вулиці Івана Мазепи, 36, у Полтаві.

Громадська організація «Інфекційний контроль в Україні» за підтримки гуманітарної організації Corus International (США) забезпечила 20 центрів первинної медико-санітарної допомоги Полтавщини обладнанням для ефективного впровадження заходів належного водопостачання, санітарії та гігієни (WASH) на загальну суму понад 6 мільйонів 300 тисяч гривень.

Від 314 до 340 тисяч гривень (залежно від потреб) витрачено на обладнання закладів первинної ланки медичної допомоги Полтави, Кременчука, міст Горішні Плавні, Миргород, Лубни, Гадяч, Градизьк, Решетилівка, Хорол, Лохвиця, Кобеляки, селищ Велика Багачка, Диканька, Котельва, Нові Санжари, Чутове та села Мачухи. Це стало можливо завдяки проєкту «Невідкладні заходи зі зміцнення системи надання базових медичних послуг в українських громадах, що постраждали внаслідок збройного конфлікту».

Голова ГО «Інфекційний контроль в Україні» Андрій Александрін розповів про етапи втілення проєкту: аудит, розробка внутрішньої документації, навчання колективу. Наразі закінчився процес закупівлі обладнання. Із кожним закладом проводився аудит з інфекційного контролю та WASH, створювалась внутрішня документація за відповідними програмами, навчався персонал. Протягом року триватиме менторинг.

Олексій Тютюннік, консультант із питань здоров’я гуманітарної організації Corus додав, що крім втілення програми з інфекційного контролю, організація здійснювала комплексну допомогу: оплачувала проживання у санаторіях евакуйованих та внутрішньо переміщених, надавала їм чимало найнеобхідніших речей (від від постільної білизни до пічок-буржуйок). Також організовувала мобільні медичні бригади. Мобільна клініка організована за моделлю ВООЗ: кожен фахівець володіє апаратами УЗД, ЕКГ, може обстежити рівень очного тиску чи цукру у крові. Але основна профілактична складова має втілюватися саме на первинному рівні і стосуватися не лікування, а способу життя, харчування , відповідального ставлення до здоров’я.

У роботі прес-конференції також взяли участь Юрій Курилко, заступник директора Департаменту охорони здоровʼя Полтавської ОВА, Ніна Дурдикулиєва, керівник КП «Полтавський обласний центр громадського здоровʼя ПОР», Віта Постольник, лікар-епідеміолог, координатор проекту в Полтавській області від ГО «Інфекційний контроль в Україні», Олексій Кузнєцов, координатор із логістики гуманітарної організації Corus.

Директор КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міськради» Інна Гордійчук запросила гостей оглянути, як втілюються на практиці вимоги ВООЗ у її закладі. Точка гігієни рук у кожному кабінеті – це місце, де руки ретельно миються з рідким милом (інше у медичних закладах не використовується), є проточна (тепла) вода, одноразові паперові рушники – багаторазові категорично заборонені, з огляду на неоголошену епідемію резистентної мікрофлори.

Також оглянули сучасні контейнери для збору медичного сміття – категорії В. Утилізація одного кілограма медичного сміття коштує в десятки разі дорожче, ніж побутового. Якщо порівняно недавно утилізація медичного сміття значною мірою покладалася на заклади охорони здоров’я, то події останніх років спричинили революцію в цьому стосунку. Тепер завдання закладу – правильно зібрати медичне сміття в контейнери і правильно здати його відповідній компанії.

Родзинкою заходу стало знайомство з «майбахом» медичного клінінгу, – так Андрій Александрін назвав сучасний візок із комплектом обладнання для прибирання робочих приміщень. Дерев’яна швабра і відро з ганчіркою відходять в історію, а медична спільнота має звикати до якісного інвентарю, сучасних засобів для прибирання та витратних матеріалів. З одним таким візком (комплексна система для прибирання з комплектуючими) клінінг-леді зможе прибрати ціле відділення лікарні. Сучасна швабра – легка, регульована по висоті, замість ганчірки має моп із сотні тисяч мікроволокон, що економить від 500 до 800 відсотків миючих чи дезінфікуючих засобів.

Усі 20 закладів охорони здоров’я отримали комплексні системи та засоби для прибирання з необхідними комплектуючими. Також, у доповнення до обладнання для прибирання, кожен з них отримав у подарунок від постачальника пральну машинку для прання прибиральних серветок і мопів.

Чи знаєте ви, що..?

· У побуті є 4 покази для миття рук із милом: коли заходиш із вулиці у приміщення; після відвідування туалету; перед прийомом їжі; по мірі забруднення.

· У медичному закладі є 5 показів для застосування антисептику: перед контактом із пацієнтом; після контакту з пацієнтом: перед проведенням медичної процедури чи маніпуляції; після медичної процедури; після контакту з оточенням хворого (бильцем ліжка, поверхнею столу тощо). Тобто, в умовах, наприклад, стаціонарного лікування лікар не може підійти до пацієнта, не обробивши руки антисептиком.

· Відбулися зміни до нормативно-правових актів щодо інфекційного контролю закладів охорони здоров’я. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 376 передбачено зміни до Переліку забезпечення належного рівня надання медичних послуг за договором з Національною службою здоров’я України. Перелік доповнено мінімальними вимогами до профілактики інфекцій, інфекційного контролю, протидії поширенню збудників з антимікробною резистентністю та якості бактеріологічних досліджень. Контрактування закладів охорони здоров’я на 2024 рік за програмою медичних гарантій проходитиме з урахуванням вимог інфекційного контролю.

За матеріалами КП «Полтавський обласний центр громадського здоров’я ПОР»

Читайте також: У Полтаві понад 40 велосипедисток взяли участь у жіночому велопробігу (ФОТО)