Літературно-меморіальний музей Володимира Короленка сьогодні зібрав у своїх стінах справжніх знавців та поціновувачів творчості видатного письменника з різних куточків України і світу. Наукову конференцію та презентацію видань, присвячених 160-річчю від дня народження Володимира Галактіоновича, відвідали заступник Полтавського міського голови Світлана Порохня, правнучка Володимира Короленка Наталя Ляхович, начальник управління культури Полтавської обласної державної адміністрації Геннадій Фасій, начальник управління культури Полтавського міськвиконкому Лариса Кречко, ректор Полтавського національного педагогічного унівесритету ім. В.Г.Короленка, професор, доктор філологічних наук Микола Степаненко, кандидат філологічних наук, викладач Глазівського педуніверситету ім. В.Г.Короленка Наталя Закірова (Удмуртія, Російська Федерація), кандидат філологічних наук Олександр Труханенко (м. Львів), викладач НВК ім. В.Г.Короленка для дітей з вадами зору, кандидат педагогічних наук Андрій Орлов (м.Харків), кандидати педагогічних, історичних та медичних наук, доценти, викладачі, представники музеїв та бібліотек, Національної спілки письменників України та Полтавської спілки літераторів, Спілки екскурсоводів Полтавщини, видавництв, громадських організацій, короленкознавці з Якутії та США (шляхом відеозвернення).
У своєму вітальному слові до присутніх заступник міського голови Світлана Порохня зазначила, що Володимирові Галактіоновичу силою свого таланту, натхнення, працелюбності вдалося залишити глибокий слід в літературі, історії, політиці, культурі, і велике щастя, що ми, полтавці, навіть через століття можемо пишатися тим, що причетні до цього, що майстер слова жив і творив у нашому місті, що йому Полтава припала до душі, що йому тут гарно жилося й писалося:
- В цій садибі кожен експонат переносить нас на 100 років назад і розповідає про напружену творчу роботу Володимира Короленка. А можливо це стало тому, що після завершення земного шляху письменника в цьому заповідному куточку його родиною та співробітниками Полтавського краєзнавчого музею було створено музейний заклад. І ось уже 85 років поспіль літературно-меморіальний музей Короленка досліджує й популяризує безцінну спадщину видатного полтавця. 10 років тому була започаткована щорічна міська премія імені Володимира Короленка, лауреатами якої за ці роки стало близько сотні полтавців. Діти, студентська молодь, а також дорослі люди залюбки беруть участь у конкурсі на краще знання творчого доробку письменника, популяризацію його ідей, реальну допомогу музею у його благородній діяльності. Тож бажаю всім присутнім духовно збагатитися, доторкнувшись до безцінних джерел, які залишив прийдешнім поколінням письменник-гуманіст Володимир Короленко.
До ювілейної дати полтавські науковці-короленкознавці підготували декілька цікавих видань, які були представлені всім гостям короленківського дому:
1) Науково-популярне видання «Володимир Короленко і Полтава», видання друге, доповнене, з анотацією англійською мовою. Вид-во: ФО-П Говоров, м. Полтава, 2013 р.
2) Збірка «Наукові записки Полтавського літературно-меморіального музею В.Г.Короленка». Випуск ІІ. Вид-во: «Дивосвіт», м. Полтава, 2013 р.
3) Книга «Неблагонравный полтавец (о Владимире Короленко ». Автор –Л.В.Ольховська.
4) Книга «В.І.Вернадський та В.Г.Короленко у поєднанні доль і поглядів». Автори В.Самородов, С.Кигим, Л.Ольховська.
Примірники презентованих видань передано бібліотекам-філіалам центральної бібліотечної системи Полтави, обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського, обласній бібліотеці для дітей імені Панаса Мирного, обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара, полтавському національному педагогічному університету імені Володимира Короленка.
Супроводжувалася конференція виступами лауреатів щорічної міської премії ім. В.Г.Короленка - культурологічної студії студентів-культурологів психолого-педагогічного факультету ПНПУ ім. В.Г.Короленка та творчого колективу «Уроки доброти на принципах християнської моралі» від народного артиста України Германа Юрченка.
По завершенні конференції учасників запросили оглянути меморіальну частину музею-садиби письменника, скуштувати «короленківського чаю» на веранді літературної частини та зробити спільне фото на пам'ять для архіву музейного зібрання.