Олег Краснов, судинний хірург, кандидат медичних наук, член асоціації судинних хірургів України, працює в медичному діагностично-лікувальному центрі «Медіон». Впродовж 30 років займається проблемами хворих на цукровий діабет, подології та гнійної хірургії, лікуванням різних ускладнень синдрому діабетичної стопи. Захистив дисертацію на тему лікування діабетичної стопи.
- Олег Георгійович, що таке синдром діабетичної стопи? І як часто він розвивається у хворих на цукровий діабет?
- Сьогодні таке захворювання, як цукровий діабет, фактично є неінфекційною епідемією. У всьому світі – близько 400 мільйонів людей хворіють на цукровий діабет. І кожні десять років ця кількість подвоюється. На жаль, сьогодні це проблема не тільки людей старечого і похилого віку, а також і молоді. Тому що цукровий діабет зустрічається у будь-якому віці, у тому числі – у дітей.
За різними даними від 30 до 80 відсотків хворих на цукровий діабет мають синдром діабетичної стопи. Це – ураження нервів, кісток, судин на ногах на тлі цукрового діабету.
-Чим небезпечний розвиток цієї патології?
-Ця патологія підступна тим, що протікає дуже приховано. На жаль, частими є ситуації, коли хворий фактично живе окремо від своїх ніг – він їх не бачить і не відчуває. Тому і всі проблеми помічає із великим запізнення. Як наслідок, це веде до запущеності патології та розвитку гангрени. За статистикою, у 10-15 відсотків хворих на цукровий діабет розвиваються патологічні зміни у стопах або гомілковостопному суглобі, рани, виразки, некротичні процеси. Це, зрештою, веде до втрати кінцівки. У світі кожні 5 із 6 ампутацій, не пов’язаних із травмами, виконують хворим на цукровий діабет після ускладнень із приводу синдрому діабетичної стопи.
-Які симптоми можуть бути ознакою розвитку синдрому діабетичної стопи?
Потрібно звернутися до кабінету діабетичної стопи, якщо присутні наступні симптоми:
- Трофічні виразки та рани нижніх кінцівок;
- Порушення кровообігу в нижніх кінцівках, відсутність пульсації;
- Гнійні ураження нижніх кінцівок;
- Грибкові ураження нігтів, зміна форми нігтів;
- Деформація пальців, стоп ніг, мозолі та натоптиші;
- Набряк стопи, місцеве підвищення або зниження температури;
- Оніміння, втрата чутливості в ногах, або біль у ногах, блідість шкіри.
У кабінеті діабетичної стопи вас обстежить судинний хірург та ендокринолог і проведуть сучасне комплексне лікування.
-Як можна запобігти розвитку ускладнень при цукровому діабеті та виникненню синдрому діабетичної стопи?
-Важливим є не тільки своєчасне лікування синдрому діабетичної стопи, а і його профілактика. Сьогодні у всіх розвинутих країнах прийнята концепція цукрового діабету, згідно з якою, це не хвороба, а стиль життя. Якщо дотримуватися правильного режиму та дієти, доглядати правильно за ногами, своєчасно звертати увагу навіть на найменші проблеми зі стопами – можна попередити розвиток цієї патології. У моїй практиці є чимало прикладів, коли хворі із цукровим діабетом живуть багато років і не мають проблем. І є протилежні приклади, коли хворі не виконують рекомендацій лікаря і через кілька років потрапляють до медичного закладу із виразками, ранами або вже із гангреною.
Цьому можна запобігти, лише якщо хворий дотримується наступних рекомендацій:
- відмова від паління;
- додержання режиму та дієти, нормалізація цукру у крові;
- правильний регулярний догляд за стопами;
- дозована ходьба і фізкультура;
- своечасна медикаментозна терапія;
- профілактика розвитку атеросклерозу, боротьба з грибковими ураженнями;
- своєчасне хірургічне лікування, спрямоване на покращення кровообігу та усуненню факторів ризику синдрому діабетичної стопи;
- корекція супутніх захворювань, в зв'язку з чим так важливо отримати лікування під наглядом багатопрофільної команди фахівців.
Окремо потрібно зупинити на правильному коректному догляді за стопами. Хворий або його родичі (якщо він сам не може) повинні кожного дня дивитися за шкірою стоп, щоб не було уражень, мікротравм. Виключати щонайменші мікротравми під час обробки нігтів, носіння взуття (при цьому і взуття, і шкарпетки потрібно підбирати правильно).