Дмитро Горішній більше відомий за своїм позивним «Спікер». Він є членом громадської організації ветеранів російсько-української війни «Базука», членом ДФТГ у Терешківській громаді. Та, найголовніше, із початку повномасштабної війни він як інструктор провів вже сотні тренінгів для захисників України, під час яких навчав стрільби із різного виду гранатометів за допомогою сучасного мобільного симулятора.
Від радянських РПГ до швецького «Nlaw» - інструктор із Полтави за допомогою унікального симулятора навчає захисників України підбивати ворожі танки та бронетехніку із різних гранатометів (ФОТО, ВІДЕО)
До 2014-го року Дмитро був звичайною цивільною людиною. Навесні 2014-го, із початком російсько-української війни, він у першій хвилі вступив до лав ЗСУ. Проходив службу у 16-му батальйоні. Був заступником командира з озброєння, а також де-факто виконував функції інструктора із навчання по «роботі» із гранатометами у батальйоні та суміжних підрозділах. «Працювати» доводилося із РПГ-7, станковими гранатометами, СПГ «Спис», керованим комплексом «Фагот» та іншими.
-У той період, 2014-2015 роках, зміг на практиці оцінити приклади застосування гранатометів на «нулях». І побачив недоліки того, коли доводиться проводити навчання із користування ними вже у бойових чи прифронтових умовах. Оскільки навчальних центрів, де проводили такі тренінги, було всього кілька на всю країну.
Тому, коли Дмитро демобілізувався у 2015-му, він вирішив передавати іншим отримані знання і вміння. Та спершу розпочав пошук фахівців, які б розробити такий симулятор, із яким можна було б навчатися стрільби із гранатомета не лише у обладнаних аудиторних класах, а й на полігоні, на передових позиціях, чи будь-де, де перебувають військові чи силовики.
«Один постріл на полігоні навіть радянською гранатою коштує 200-300 доларів, а симулятор дає бійцю можливість вистрілити безліч разів!»
У 2016-2017 роках у пошуках ідеальної програми перебрали багато колективів. Вимоги до симулятора були наступними – він мав бути максимально дешевим, компактним і застосовуватися у будь-яких умовах.
Нарешті, у 2017-му році поставлену задачу виконала полтавська команда ентузіастів-айтішників із «Grass Business Labs». Вони створили перші зразки симуляторів, які орієнтувалися на керовані протитанкові комплекси.
-Принцип дії симулятора дуже простий.Ми можемо проводити навчальні стрільби, просто застосовуючи мультимедійний функціонал нашого смартфона. Симулятор монтуємо на бойову зброю, запускаємо на смартфоні програму, яка показує, що відбувається із гранатометом – коли відбулося зведення, коли стався постріл. На екрані смартфона відтворюється навчальна сцена: тривимірна модель місцевості, на якій розміщені типові цілі – танки та бронетехніка, які рухаються відповідним чином. Задача протитанкіста – оцінити характеристики цілі, дистанцію, характер руху, зробити випередження, зорієнтуватися – який тип боєприпасів він має використати, правильно прицілитися і зробити постріл.
Ось як Дмитро демонструє роботу симулятора у додатку від Sokil Defence System.
При реальній стрільбі на полігоні боєць навчається, промахуючись та витрачаючи заряди, яких, як правило, обмежена кількість. Симулятор дає можливість помилятися безліч разів.
-Симулятор дозволяє «настріляти» досвід і зекономити заряди до гранатомета. Навіть у найдешевшого варіанта – РПГ-7 – гранати радянського зразка коштують 200-300 доларів. Кожному бійцю, щоб навчитися, потрібно зробити пострілів на кілька тисяч доларів. Навіть якщо стрільби відбуваються на реальному полігоні, частіше за все, доведеться стріляти по нерухомій мішені. Зрештою, пропускної здатності полігонів просто не вистачає. А симулятор дає можливість стріляти по цілях, які рухаються в умовах, максимально наближених до бойових.
Перший симулятор стрільби із «Nlaw»зробили у Полтаві
У період 2017-2022 створений симулятор змінювали та розширювали діапазон зброї, із якою він може застосовуватися. Станом на зараз він використовується із РПГ-7, РПГ-22-26, СПГ «Фагот», «Метис».
-Після повномасштабного вторгнення ми зробили перший в Україні симулятор стрільби зі шведського ПТРК Nlaw. Оскільки це була нова зброя, раніше таких зразків наша армії не використовувала, то деякий час пішов на вивчення. Симулятор стрільби із Nlaw ми зробили у червні, і вже могли практично відпрацьовувати. Знаю, що є також аналог наших колег із Києва, але широкого розповсюдження таких симуляторів ще немає.
Також симулятор тестували на українському ПТРК «Корсар». Зараз ведуть роботу із КБ «Луч», щоб разом із конструкторами зробити ідеальний симулятор для «Корсарів».
Як застосовують програму: кого і де навчають?
-З початку повномасштабної війни розгорнули діяльність мобільного інструкторського центру. Працюю сам – приїжджаю за запитом військових чи силовиків і проводжу навчання на місцях. Рахунок вже йде на тисячі людей, які пройшли наш курс. Була можливість попрацювати із підрозділами ЗСУ, ССО, поліції та добровольцями.
Щоб отримати базові навички поводження тим чи іншим видом озброєння потрібно пройти курс щонайменше у 3 дні. Впродовж триденного навчання бійці отримують лекційну інформацію, відповіді на питання, працюють на симуляторі, стріляють у ньому.
Навіть якщо боєць навчається стрільби із гранатомета «з нуля» у самому симуляторі є необхідна лекційна інформація: як цілитися, як враховувати дистанцію, здійснювати коригування, відповідно руху цілі. Подана вона зрозумілою мовою – з ілюстрацією, 3D-сценами. Розробила це все суміжна команда із проекту «Зусім».
Важливо, що кількість пострілів на симуляторі не лімітується – кожен боєць може зробити від кількох десятків до кількох сотень пострілів. Якщо боєць не влучає, на симуляторі можна переглянути, що і як він робив, дати підказки і виправити помилки. А якщо влучає - одразу бачить результат своєї роботи.
У третій день навчання, за можливості, виїжджають на реальний полігон.
-Після тренування на симуляторі я на полігоні можу оцінити, як боєць засвоїв інформацію і побачити, як він закріпив її на практиці. Із досвіду, бійці, які пройшли тренування на симуляторі, на полігоні показували 70-80 відсотків влучання. У чому користь використання симулятора? З одного боку боєць бачить, що стріляти із гранатомета не так просто і це потребує практики та навичок.З іншого боку, на практиці він бачить, що це не так і складно та отримує впевненість. На полігон він виходить вже із сотнею-другою холостих пострілів на симуляторі. Важливо, що послідовність його дій відточена і у стресових ситуаціях він діятиме «на автоматі».
Чи стане громадська ініціатива офіційною програмою для ЗСУ?
-Поки що наш навчальний центр є громадською ініціативою. Я працюю виключно на власному ентузіазмі та підтримці військовослужбовців. Були спроби контактувати із Міноборони. Одразу скажу – «зради» немає. Поки що шукаємо якісь варіанти. Всі дивляться, кажуть, що ми робимо круту справу, але далі цього поки що не йде.
Дмитро «Спікер» говорить, що розвиток центру потребує значних витрат на розширення матеріальної бази макетами та навчальними матеріалами, вдосконалення симуляторів із розширення номенклатури сумісних зразків озброєння, максимальне поширення симуляторів по усім силовим підрозділам України.
-Ідей для розвитку справи багато. Я сам не охоплю всю країну. Краще, аби таких мобільних навчальних центрів було більше. Коли ми розповіли про наш проект іноземним військовослужбовцям, вони були в шокові. Мовляв, збройні компанії Європи до цього не додумалися, а ви змогли! Тому що увесь світ працює зі складними важкими повноцінним навчальними комплексами. У них є, звісно, переваги,адже у смартфоні неможливо реалізувати всього, вони більш точні. Але водночас вони у десятки разів дорожчі та абсолютно не мобільні, на відміну від нашого симулятора!
Щоб оперативно стежити за перевіреними новинами підписуйтеся на наш Telegram