«Наймолодшим пацієнтом, якого ми рятували від інсульту, був шістнадцятирічний юнак» - лікарі ПОКЛ імені Скліфосовського

Сьогодні – Всесвітній день боротьби з інсультом. За офіційною статистикою, в Україні саме цереброваскулярні захворювання є причиною смертності № 2. Це близько 14% від загальної кількості усіх померлих. Щороку стається 100 000–110 000 інсультів (понад третина з них — у людей працездатного віку), 30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% — протягом року від початку захворювання; 20–40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя. При цьому з року в рік ці цифри мають переважно негативну динаміку. Про те, як лікують хворих на інсульт у Полтавській обласній клінічній лікарні імені Скліфосовського йшлося на пресконференції, котра відбулася в закладі.

Головний лікар Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського, Заслужений лікар України Григорій Оксак говорить:

- Медична допомога при мозковому інсульті в НСЗУ є приоритетною серед програм медичних гарантій. Адже інсульт – небезпечне захворювання в будь – якому віці. Якщо вчасно не надати кваліфіковану допомогу – рівень смертності та інвалідизації дуже високий.

Як відбувається фінансування програми? За звичайне терапевтичне лікування лікарня отримує 21 тисячу гривень. Тромболізис – 62 тисячі гривень.Оперативні втручання коштують понад 131 тисячу гривень. Для того, аби отримати пакет медичних гарантій, заклад має відповідати досить значному переліку вимог.

«На перший погляд може здатися, що це значні суми, але ті затрати, які несе лікувальний заклад по забезпеченню пакету медичних гарантій (а ми повинні усим пацієнта забезпечити від обстеження до медикаментів) це зовсім невеликі суми. І вони регулярно переглядаються. Аби підписати договір з НСЗУ,  ми повинні мати весь спектр необхідного обладання, персоналу, інструментарію. (КТ, МРТ, ангіографи  які працюють у цілодобовому режимі).

У штаті має бути достатня кількість лікарів - невропатологів, нейрохірургів тощо. І якщо заклад відповідає вимогам – лише тоді НСЗ підписує пакет. Це велика відповідальність» - наголошує Григорій Оксак.

У лікарні відпрацьований маршрут пацієнта – в нього включені всі відповідальні служби.

«Минулого року у закладі було створено Центр гострої цереброваскулярної патології. За 9 місяців 2020 року там пролікували 256 пацієнтів, за 9 місяців нинішнього – 600. Показники будуть кращими, якщо пацієнти вчасно звертатимуться за допомогою. Хочемо, аби інформація про нашу лікарню і можливості була відома в  усіх куточках області. Адже великий відсоток пацієнтів потрапляє в лікарню вже поза «терапевтичним вікном», коли неможливо провести допомогти» - підкреслює Григорій Оксак.

«ТРЕТІЙ РІК ПОСПІЛЬ МТ ЗАСТОСОВУЄМО У ЛІКУВАННІ ЗАКОРДОННІ ПРОТОКОЛИ» - МИХАЙЛО ТОНЧЕВ

З 2013 року у ПОКЛ  виконують емболізацію аневризми судин головного мозку (якщо у пацієнта геморагічний інсульт).

З 2019 року запроваджено тромбектомію метод лікування ішемічного інсульту. Розповідає Завідувач відділення нейрохірургії ПОКЛ ім Скліфосовського, лікар – нейрохірург вищої категорії Михайло Тончев:

« Зараз основна увага приділяється ішемічному інсульту, оскільки 80% від загальної кількості інсультів припадає саме на ішемічний інсульт. У Полтавській області загалом реєструють від 4, 5 до 5 тисяч інсультів за рік. Ситуація загалом по країні – тяжка. Головна проблема – пізнє звернення до лікувального закладу.

На сьогодні вже третій рік поспіль ми впроваджуємо європейські та канадаські рекомендації по лікуванню. Останній український протокол розробляли у 2012 році , він не враховує нинішніх можливостей та вимог.

Раніше так зване «терапевтичне вікно» обмежувалося чотирма годинами. Тобто, це той «золотий час», за який можна надати допомогу пацієнтові, врятувати і допомогти вийти з хвороби без тяжких наслідків».

За прорахунками, якщо пацієнт отримає допомогу протягом першої години, і буде виконано тромболітичну процедуру, то цей показник буде дорівнювати трійці – тобто, кожен третій пацієнт буде абсолютно здоровий після цього виду лікування. Якщо пацієнт звернеться з першої до третьої години – то цей показник буде дорівнювати семи. І якщо тромболітична процедура починається з третьої години – відновлюється повністю лише кожен чотирнадцятий пацієнт.

Вчені підрахували, що втрачає людина за секунду, хвилину, годину інсульту. Якщо проходить хвилина, людина втрачає 2, 9 мільйонів нейронів. В середньому це зменшує життя пацієнта на 3 тижні.

« Ми всі – і пацієнти і лікарі повинні пам’ятати: інсульт це часозалежне захворювання. І результат лікування пропорційний тому терміну, який затрачений від моменту, коли трапився інсульт до моменту, коли надано допомогу. До нас можна вести пацієнтів з усіх куточків області – але потрібно, що би люди знали про це варіанти лікування, і їх везли до нас. У нас наймолодший пацієнт з інсультом, кому ми проводили тромболізис, був 18 річний. А загалом наймолодший пацієнт, якому діагностували інсульт мав лише 16 років» - розповів Михайло Тончев.

« На сьогоднішній день ми виконали 101 тромбектомію. Але розрахунково їх має бути не менше ніж 500 на рік. Де всі інші пацієнти – велике питання. Хотілося би, аби їх вчасно напрявляли до нас. Ця процедура дозволяє пацієнтові вийти з лікарні з мінімальною шкодою для здоров’я» - підкреслює Михайло Тончев.

ЦЕНТР ГОСТРОЇ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Відділення розраховано на 20 ліжок. Допомога при інсульті тут забезпечується завдяки мультидисциплінарній роботі спеціалістів команди у складі невролога, кардіолога, нейрохірурга, анестезіолога дефектолога, ерготерапевта, фізичного терапевта, психолога та психотепавта.

Високоспеціалізована допомога хворим мозковим інсультом надається цілодобово 24 години на добу, сім днів на тиждень .

Докладніше – розповідає завідувачка Центром гострої цереброваскулярної патології КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського ПОР», лікар-невролог вищої категорії Оксана ЯЦЕНКО:

«Як людина потрапляє до нас? Маршрут пацієнта наступний: коли людині стає погано, бригада екстреної оглядає хворого і телефонує на так званий «інсультний телефон» нашої лікарні до чергового невролога. Ми приймаємо виклик і приймаємо дані про пацієнта. На момент прибуття пацієнта його вже чекають у кабінеті комп’ютерного томографа. Оперативно проводиться томографія та ангіографія, магнітно резонансна томографія. Вібувається верифікація типу інсульту. Таким чином вирішується тактика подальшого ведення хворого . Якщо пацієнт до нас потрапив у так зване «терапевтичне вікно», відразу проводиться тромболітична терапія. Але бувають випадки, коли недостатньо самої тромболітичної терапії, коли розміри тромбу занадто великі. Тоді ми негайно доправляємо пацієнта в операційну. Скажімо, сьогодні до нас привезли пацієнта з Нових Санжар, якому провели тромболізис і ендоваскулярне втручання».

Умови у відділенні – комфортні, до кожного ліжка підведено кисень, кардіомонітори. У кожній палаті встановлена камера, дзвінок виклику.

Також у відділенні окрім медикаментозного лікування проводиться рання реабілітація. Вона спрямована на профілактику ускладнень, ранню вертикалізацію та мобілізацію. «Якщо раніше – пацієнти лежали у лікарні 21 добу, то нині такого немає» - говорить Оксана Яценко:

«Ми намагаємося якомога скоріше поставити пацієнта на ноги. Саме цьому й сприяють ерготерапевт, дефектолог та інші фахівці. Іхнє завдання – навчити наново побутовим навичкам. У нас мультидисциплінарна команда, мета якої – повернути пацієнта до повноцінного життя».

Читайте також: Обласний гастроентеролог розповіла, чим небезпечні дієти, скільки разів на день потрібно їсти та чи дійсно шкідливий алкоголь

« Інфаркт значно «помолодшав». Нещодавно нашим пацієнтом був 19 річний юнак» - завідувач відділення інтервенційної радіології КП ПОКЛ Руслан Сакевич

«В хірургію йдуть працювати ентузіасти» - завідувач урологічним відділенням Полтавської обласної лікарні Анатолій Філоненко.

«Пневмонія – хвороба підступна. Її не лікують борсучим жиром, лоєм та шишками сосни» - пульмонолог Неля Моторна.

«Не існує «алергічно небезпечних» продуктів. І не існує «гіпоалергенних» тварин!» - лікар – алерголог Лариса Кулик

" Медичні сестри недооцінені державою, хоча без них не можлива хірургія" - репортаж з операційного блоку Полтавської обласної лікарні

Підписуйтеся на нашу сторінку у мережі Фейсбук

Стежте за усіма важливими новинами у нашому Telegram