Сколіоз – викривлення хребта – справжнє лихо сучасної цивілізації. Це спадкове захворювання, але лікарі часто не знають причину його виникнення. Важкою формою сколіозу частіше страждають дівчатка, ніж хлопчики. У дорослих прояв сколіозу, який з'явився ще в дитинстві, але не був діагностований або не піддавався лікуванню, може погіршуватися з часом. В інших випадках сколіоз може виникнути у дорослих внаслідок дегенеративного захворювання суглобів хребта. Про профілактику та лікування сколіозу розповідає лікар-травматолог КНП «Кобеляцька міська лікарня » Ян Касьян.
Розпочатися хвороба може в будь-якому віці. Його можна діагностувати вже в дитинстві – сколіоз знаходять у більшості школярів і дошкільнят. Найчастіше він зустрічається в період швидкого зростання дитини – у віці від 5 до 8 років та від 11 до 14 років життя. Сколіоз може сформуватись на будь-якому етапі росту дитячого організму, але найнебезпечніший період розвитку цього захворювання випадає на етап активного росту дитини — вік 8–14 років. Згідно з класифікацією хвороба може бути вродженою або набутою. Якщо вроджений сколіоз свідчить про вроджені аномалії кісток, хребта та сполучної тканини, то набутий сколіоз має низку причин, які призводять до його виникнення та розвитку.
Серед них:
· надмірні навантаження на спину та хребет;
· малоактивний спосіб життя;
· сидіння в неправильній позі (особливо в школі під час уроків);
· ослаблення організму після важких захворювань інфекційного характеру.
Усі ці чинники спричиняють ослаблення м’язів спини, внаслідок чого вони не можуть підтримувати хребет у належному стані. Тривала дія цих чинників може провокувати формування та розвиток сколіозу.
Основна причина сколіозу - невідповідність розвитку м'язових та кісткових тканин у підлітковому віці. Це означає, що кістковий скелет швидко витягується, а м'язові тканини не встигають створити для нього своєрідного підтримуючого корсету. Такий сколіоз називається ідіопатичним і є найбільш поширеним. Провокуючим фактором формування захворювання є носіння важких предметів в одній руці.
Сколіоз прийнято відносити до хвороб росту. Однак якщо його вчасно не вилікувати, він може залишитися на все життя і з часом привести до важких ускладнень.
Ключові симптоми сколіозу - асиметричність тіла (різна висота плечей, лопаток, ліктів, сідниць). Супутні симптоми - малорухливість спини, болі в руках, плечах, у спині та попереку, головні болі, оніміння рук і ніг.
Раннє виявлення сколіозу є важливим для успішного лікування. Лікар збирає анамнез, проводить фізичне обстеження, а також направляє на рентген – основний інструмент діагностики сколіозу. Так, лікар вимірює ступінь викривлення хребта на рентгені. Додатково проводять комп'ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію, якщо є атипові викривлення або якщо сколіоз вроджений.
Профілактика і лікування сколіозу
Профілактика: раннє виявлення порушень постави у школярів, правильна посадка за партою, носіння ранців замість портфелів, заняття спортом, ортопедична або жорстке ліжко.
Найбільш ефективні та прості способи уникнути захворювання:
· дотримання раціонального режиму дня;
· забезпечення достатньої тривалості сну дітей;
· регулярне перебування на свіжому повітрі;
· організація повноцінного харчування;
· поєднання активної діяльності й відпочинку.
Важливе значення також мають меблі:
· постіль не повинна бути м’якою;
· розміри меблів мають відповідати зросту дітей;
· місце, де школярі виконують домашні завдання, має бути облаштоване ергономічними меблями зі спеціальним кріслом, яке має систему підтримки усіх відділів хребта.
Перше й незмінне правило – тримати м’язи в тонусі, багато рухатися, займатися спортом, проводити якнайбільше часу на свіжому повітрі, надавши всім цим речам перевагу перед смартфоном. Навіть якщо у дитини підготовча чи спеціальна група з фізкультури і вона має певні обмеження в фізичних навантаженнях, варто практикувати звичайне ходіння, тривалі піші прогулянки, плавання – до них протипоказань точно немає. Якщо відсутні серйозні проблеми з хребтом – можна додати сюди ще й їзду на велосипеді.
Для профілактики сколіозу необхідно:
· стежити за правильною поставою;
· не перебувати занадто довго в сидячій позі;
· уникати різких рухів і поворотів тулуба;
· рівномірно розподіляти навантаження, носячи сумки, рюкзаки, важкі предмети;
· уникати надмірних фізичних навантажень.
Лікування проводять відразу після виявлення сколіозу під наглядом ортопеда. При консервативному лікуванні проводяться заходи спрямовані на розвантаження хребта і виправлення викривлення (корекція хребта, ортопедичні укладки, корсетотерапії), розвиток м'язів спини і тулуба (спеціальна коригуюча лікувальна фізкультура), загальнозміцнюючі і тонізуючі процедури (електростимуляція м'язів спини, фізіотерапія, масаж, вироблення навичок правильної постави).
При значному і швидко прогресуючому сколіозі проводиться оперативне лікування.
Мета лікування – зупинити прогресування викривлення хребта та запобігти його деформації. Спостереження за станом хребта та повторні обстеження потрібні для того, щоб з'ясувати чи продовжує хребет викривлюватися. Така тактика підходить людям, у яких викривлення до 20 градусів.
Дітям, які мають викривлення хребта від 20 до 50 градусів, рекомендують носити корсет. Корсет створює коригувальний тиск на молодий хребет, запобігаючи подальшому погіршенню ситуації. Також практикують спеціалізовану антисколіозну гімнастику та аналогічні їй "дихальні" гімнастики.
Хірургічне втручання застосовують для лікування дітей з складним сколіозом або викривленням у понад 50 градусів.
Лікування сколіозу найбільш ефективне на ранніх стадіях, при перших же підозрах на проблему хребта зверніться за консультацією до сімейного лікаря, педіатра або лікаря-ортопеда. Адже чим раніше діагностувати, тим простіше виправити.
Читайте також: В КП «2-а міська клінічна лікарня ПМР» лікують тяжкі рани за принципами доказової медицини