Сьогодні – Великдень. Історія виникнення свята та як його святкують українці

Великдень – це одне з найбільших та найважливіших християнських свят. Воно пов'язане не лише з Воскресінням Ісуса, а й з воскресінням всієї природи, її життєдайної сили та енергії. У 2022 році православні християни святкують Великдень 24 квітня.

Історія свята

Вперше – ще за 1500 років до Різдва Христового – Великдень, або Пасху, відсвяткували іудеї, коли Мойсей вивів ізраїльтян з Єгипту. Саме слово «пасха» означає «звільнення» від рабства. Щодо Великодня у сучасному християнському значенні, то його впровадили незабаром після Воскресіння Ісуса апостоли, тому в Новому Завіті це свято символізує перемогу над смертю.

Ісус Христос, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом – янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

Цікаво, що лише у V столітті церковники розробили чіткі правила і строки святкування Великодня. Було вирішено, що християнська Пасха (на відміну від юдейської) – це свято Воскресіння Христового, яке слід відзначати у першу неділю після повного місяця, що йде за березневим рівноденням. Саме тому дата свята змінюється з року в рік.

Традиції святкування Великодня

Перед Великоднем віруючі дотримуються суворого семитижневого посту. У 2022 році Великодній піст тривав з 7 березня по 23 квітня включно. Традиції Великодня добре відомі кожному. У це світле свято відвідують богослужіння. Там освячують продукти і гілки верби. До свята готують паски і сирні паски, фарбовані яйця і м'ясні страви. У деяких сім'ях на Великдень обмінюються подарунками.

Українські звичаї і обряди на Великдень

Після служби всі поверталися у свої домівки та починали «розговлятися». Розговляються завжди освяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок або писанок) серед освяченого може бути смаженина, ковбаса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, а також баранчик – символ Ісуса Христа, ягнятка Божого. Люди вірили, що покладений у кошичок баранчик гарантуватиме прихильність сил природи та оберігатиме від стихійного лиха.

Великодній понеділок зветься Поливаним. За традицією, хлопці обливають дівчат водою. Дівчата теж можуть обливати хлопців, але лише у вівторок.

Протягом всього Великодня усі навідують рідних та друзів. Діти та молодь ідуть христувати. Христувальники прославляють Воскресіння Ісуса та славлять господарів. За це отримують христування: продукти, цукерки, гроші.

Також Святий Великдень має іншу важливу традицію. Це означає, що всі присутні за святковим столом повинні взяти в руку по крашанці і стукнутися один з одним. В кінці тлумачать результат:

• яйце не розбилося і витримало всі «удари» - у людини буде щасливий рік;
• якщо дівчина стукнеться з дитиною і скаже «Христос Воскрес!» - наступний Великдень зустріне вагітною;
• яйце випало з рук - готуйтеся до неприємностей, краще відмовитися від поїздок;
• яйце розбилося до обіду - буде сварка в родині, після обіду - втратите гроші;
• яйце скотилося зі столу - в оточенні є заздрісники.

Після того, як ритуал биття яйцями закінчено, дівчата дивляться, наскільки близько жовток знаходиться до білка. Чим він ближче - тим швидше дівчина вийде заміж, чим більш насиченим його колір - тим вдаліше буде шлюб.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що на Полтавщині у великодню ніч скоротять комендантську годину

Читайте також: Як у Полтаві святять паски перед Великоднем (ФОТОРЕПОРТАЖ)