Андрій Олефіренко, псевдо «Чилієць», стрілець, командир відділення підрозділу тероборони Збройних Сил України. У 2014-му році був бійцем-штурмовиком батальйону «Азов». Разом із побратимами обороняв Маріуполь, звільняв населені пункти в секторі «М», брав участь у боях за Іловайськ. Із його десятка тоді загинуло двоє хлопців.
Приватний підприємець. Депутат Полтавської районної ради від ВО "Свобода."
24-го лютого 2022-го Андрій подбав до свою родину і пішов до військомату, щоб знову взяти до рук зброю та захищати Україну від повномасштабної агресії росії.
Про зміну світогляду із початком російсько-української війни
Я не військова людина абсолютно. Я до 2014 року вважав, що усі витрати, які держава несе на Збройні Сили – це пусті витрати. Що їх можна було б вкласти у освіту, у медицину, у розвиток інфраструктури. Але 2014 рік змінив мій світогляд.
Про історичне значення нинішніх подій
Я б сказав би, що зараз не лише Україна, а увесь світ має унікальну можливість закрити питання росії, цієї імперії зла. Зараз воюють два напрямки розвитку суспільства – демократичний та авторитарний.
Про те, за що воює
Коли закінчиться війна, я мрію про тихе життя у селі, на своїй, Богом даній землі. Мрію, щоб моїм дітям ніколи не довелося ні тікати, ні брати до рук зброю.
Про підтримку полтавців
Під час війни найбезпечніше в армії. А найнебезпечніше - бути цивільним, волонтером. Я дуже поважаю цих людей, пишаюсь, що належу до полтавської громади!
Про мотивацію, готовність бійців та віру у перемогу
Ми вміємо воювати! У кожному підрозділі є добровольці – і їх багато – які приймали участь у війні, які можуть навчити своїх побратимів. У нас є мотивація! За нами правда! Я вірю, що жодна мразота не ступить на полтавську землю. Я впевнений, що полтавські воїни захистять не лише Полтавщину, але й усю Україну!
