Новорічна феєрія на сцені театру імені Гоголя – відбулася прем'єра вистави «Лускунчик»

Щорічно напередодні Нового року колектив Полтавського обласного академічного музично – драматичного театру імені М. В. Гоголя презентує нову кахкову постановку. Нині гоголівці підготували спектакль «Лускунчик» за казкою Ернста Гофмана. На прем'єрі побували і наші журналісти.

Казка Ернста Амадея Гофмана вже давно вважається класикою жанру, її ставили на сцені театрів, створювали мульфільми та мюзикли сотні,  якщо не тисячі разів. Втім, найвідоміше втілення «Лускунчика» все ж таки однойменний балет Чайковського. «Позмагатися» з ним довелося творцям полтавського спектаклю – розповідає диригент Олександр Сурженко.

«Вистава «Лускунчик» це наш надзвичайно сміливий музичний і театральний експеремент, пов'язано це з тим, що «Лускунчик» - це перш за все всесвітньовідомий балет Петра Чайковського, тому ми замахнулися ніби то на творчу дуель з такою величиною. Але що би у цій дуелі не програти, ми зробили вставки з безмертного дітища Чайковського, зробити так, що би продовж казки були музичні фрагменти з балету. Для цього експеременту ми запросили українського композитора сучасного, вихованця Київської консерваторії Андрія Зименка. Це був наш з ним спільний експеремент. Андрій під кожну мізансцену створив свою музику, але туди вплетені мотиви і відомі мелодії Чайковського. На мою думку. Експеримент вийшов дуже вдалий, ми нібито і чуємо Чайковського, але це однозначно не Чайковський – але вистава створює чудесну новорічну атмосферу » - розповів Олександр Сурженко.

Екранізувати чи поставити казку «Лускунчик» - завдання не з простих. Бо сам твір складний композиційно. Дія відбувається у будинку Штальбаумів у казці, розказаній одним з персонажів. Події, що відбуваються в обрамювальній дії і внутрішній казці, час від часу переплітаються: люди перетворюються на ляльок, іграшки набувають людської подоби, два світи — фантазії і реальності — зближуються і комбінуються. Але гоголівцям все вдалося цілком – дія на сцені розгортається динамічно, вражають декорації та костюми – яскраві, декорації створюють нереальну атмосферу. «Працювали натхненно» - каже головний режисер Владислав Шевченко:

- Задум створити казку Лускунчик у нас виник давно – минулого року цьому завадили карантинні обмеження, лише цьогоріч ми зустрічаємо дітей прем'єрою. Працювали швидко, натхненно, як на мене, це матеріал, де найкраще розкрита новорічна тематика, казкова атмосфера. В казці зайнята вся трупа. Працювали натхненно, створювали казку і на сцені і в фойє, як бачите, тут тут розгорнулася чудова фотозона. У нас вийшов ексклюзивний матеріал – автор тексту завідувачка літературно - драматичною частиною театру Ольга Коваленко, композитор Андрій Зименко, художник – Ірина Кліменченко. Балейтмейстер – Світлана Мельник, хормейстер – Наталія Зайко. Потужно працювали всі цехи театру, аби ви побачили надзвичайну казку!

Не бракувало роботи і для головної художниці театру – Ірини Кліменченко. Задіяно три склади вистави, отже костюми головних героїв потрібно було створити у трьох екземплярах!

- Для маленького глядача ми робимо дуже ретельно. У нас три склади вистави. Тобто – три королеви, три короля і так далі. Для кожного з акторів окремий одяг – з усіма ідеями і деталями. Звідки черпаю ідеї? Навіть не знаю, дуже любила читала казок та історичних авторів – тому важко сказати. Звідки черпаю ідею. Вона просто з’являється в голові і все. Сподіваюся, що не розчаруємо глядача, адже робота проведена дуже велика та копітка.

Читайте також: ТОП - 9 цікавих фактів про театр імені Гоголя